Pachyrukhos — вимерлий рід гегетотеріїдних нотоунгулятів, що існував з пізнього олігоцену до середнього міоцену (близько 20 – 15 мільйонів років тому), викопні рештки роду були знайдені в Південній Америці.
Ця тварина була дуже схожа за зовнішнім виглядом і розмірами на сучасного зайця або кролика, і навряд чи важила більше двох кілограмів.
Зокрема, череп був надзвичайно схожий на череп сучасних зайцеподібних через опуклість дорсального профілю, видовжену морду з великою діастемою (проміжок між передніми і задніми зубами), великі виступаючі орбіти і виличні дуги. Подібність до черепа сучасних кроликів підкреслювали отвори, що відкривалися вздовж поверхні верхньощелепних кісток. Величезні орбіти були відкриті ззаду і мали лише слабкий посторбітальний відросток. Соскоподібний відросток був надзвичайно розвинений, навіть більше, ніж у подібних родів, таких як Hegetotherium або Propachyrucos.
Зовнішній вигляд задньої частини черепа нагадував вигляд деяких гризунів, таких як шиншили або гунді. Зовнішній слуховий прохід був довгим, трубчастим і відкривався на рівні нижньощелепного суглоба. Піднебіння нагадувало піднебіння Hegetotherium. Передня частина виличної дуги утворювала пласку поверхню, напрочуд схожу на таку у вивіркоподібних гризунів. Зубний ряд був схожий на зубний ряд Hegetotherium, особливо першою парою надзвичайно розвинених різців. Другі різці були відсутні, що свідчить про велику діастему. Зуби в області щік росли безперервно, а верхні з них були скріплені зубним цементом.
Кістки ніг були стрункими і видовженими. Великогомілкова кістка була довшою за стегнову і була ущільнена малою гомілковою кісткою, подібно до того, як це відбувається у гризунів. Стопа була дуже довгою, вузькою, з пальцями, розташованими дуже близько один до одного. Кінцеві фаланги були дистально розширені, утворюючи невеликі копита. Пересування було переважно стрибкоподібним. Слух і зір були добре розвинені, враховуючи великі очі і вуха. Ймовірно, це була нічна тварина.
Раціон Pachyrukhos складався з горіхів та жорсткої рослинної сировини. Цілком ймовірно, що ця тварина могла стрибати, як сучасні кролики та зайці, зважаючи на особливу морфологію її скелета.
Рід Pachyrukhos був вперше описаний Флорентіно Амегіно (Florentino Ameghino) в 1885 році на основі викопних решток, знайдених у ґрунтах середнього міоцену в Аргентині. Типовим видом (а також найвідомішим) є Pachyrukhos moyani. Сам Амегіно відносив до цього роду багато інших видів, таких як P. absis, P. elongatus, P. naevius, P. politus, P. teres і P. trivius, але цілком ймовірно, що багато з них є синонімами типового виду в усіх відношеннях. Нещодавні огляди вказують на те, що єдиним достовірним типовим видом може бути вид P. moyani, давніший за P. politus з нижнього міоцену (Seoane і Cerdeno, 2019).
Pachyrukhos є представником гегетотерид, групи нотоунгулятів, які, як і всі копитні південноамериканського кайнозою, еволюціонували ізольовано. Серед гегетотеріїдів Pachyrukhos виділяється свою стрункою формою тіла. Він дав назву підродині Pachyrukhinae.
Скам’янілості
Джерела
- https://alphynix.tumblr.com/post/76449485545/daily-paleo-art-month-8-pachyrukhos-pachyrukhos
- https://www.deviantart.com/carlost1205/art/Pachyrukhos-ngenwinkul-964338205
- https://www.deviantart.com/ognimdo2002/art/Pachyrukhos-moyani-2023-964224753
- https://www.deviantart.com/ognimdo2002/art/Pachyrukhos-absis-964224778
- https://www.deviantart.com/thehellckan/art/Notoungulata-diversity-850798443
- https://alphynix.tumblr.com/post/76449485545/daily-paleo-art-month-8-pachyrukhos-pachyrukhos
- https://twitter.com/R_Dart/status/1596156766198251520
- https://prehistoric-fauna.com/Pachyrukhos