Mimetaster

Час існування: , ,
Місце проживання: ,

Mimetaster — девонський мареломорф, відомий із сланців Хунсрюк (Германія), що датуються нижнім девоном та формації Флореста (Floresta Formation, нижній ордовик, Аргентина). Він є найпоширенішим членистоногим (за винятком трилобітів) у цій місцевості та відомий із понад 100 екземплярів, у тому числі три молоді особини. Ймовірно, ці тварини жили невеликими групами.

Мареломорфи — це маловивчена група членистоногих, яка з’явилася на початку кембрію і дожила до девону. Очевидно, що в них не було мінералізованих тканин, і тому їх можна знайти лише у викопних відкладеннях із винятковою збереженістю, часто зберігається лише великий головний щит.

Назва роду Mimetaster означає «той, що має вигляд морської зірки» через зовнішній вигляд скам’янілості. Видова назва типового виду hexagonalis відноситься до форми головного щита, що має форму шестикутної зірки. Інший вид отримав назву florestaensis, що означає «з Флорести», як посилання на відкладення, з яких походив новий зразок.

Mimetaster мав тіло, що складається з двох частин. Головний щит у вигляді шестикутної зірки: два промені спрямовані вперед, утворюючи з віссю тіла кут приблизно 20°; два — майже перпендикулярні до осі тіла, спрямовані трохи вперед і два промені спрямовані назад, симетричні відносно першої пари. Кожен промінь прикрашений подвійним рядом шипів, що починаються з обох сторін.

Реконструкція Mimetaster hexagonalis. Тварина представлена в передньовентральному виді.

Цей головний щит має три пари однорідних відростків: пару довгих вусиків та дві пари міцних ходильних ніг. На відміну від другої пари відростків Marrella, ці пари ніг, здається, не пристосовані до плавання, а скоріше використовуються для ходьби та для того, щоб тварина трималася на дні. Головний щиток також містить пару складних очей на стебельцях, вони здається, починаються спереду від основи другої пари променів головного щитка. У центрі головного щитка розташовані два вічка. Вентральна поверхня має губу, яка, здається, пов’язана з ротом.

Задня частина тіла вузька. Вона складається приблизно з 30 сегментів, розмір яких зменшується до задньої частини. Кожен сегмент має пару двогілкових відростків, як у Marrella splendens. Помічено, що з перетворенням личинки на імаго відбувалося збільшення числа сегментів.

Вважається, що Mimetaster був організмом, який харчувався органічними частинками та дрібними тваринами на морському дні. Було висунуто кілька альтернативних гіпотез що описували спосіб його харчування. Наприклад, згідно з однією з них, Mimetaster живився офіурами, з якими його часто асоціюють. Також його оболонка могла використовуватись для захоплення органічних частинок у розчині.

Скам’янілості
Скам’янілість Mimetaster hexagonalis в Музеї природної історії Маастрихта.
Джерела
  1. https://twitter.com/joschuaknuppe/status/1337577310158016514
  2. https://twitter.com/franzanth/status/1332067508912672768
  3. http://masahatto2.p2.bindsite.jp/pg290.html
  4. https://link.springer.com/article/10.1007/s12542-009-0049-x/figures/1
  5. http://sciencythoughts.blogspot.com/2016/11/mimetaster-florestaensis-new-species-of.html
  6. http://www.prehistoric-wildlife.com/species/m/mimetaster.html
  7. https://fr.wikipedia.org/wiki/Mimetaster
  8. en.wikipedia.org/wiki/Mimetaster
Поширити

Залишити коментар