
Propterodactylus — рід птерозаврів з клади Caelidracones, який мешкав наприкінці юрського періоду на території сучасної Німеччини. Єдиний відомий вид — Propterodactylus frankerlae.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Propterodactylus — рід птерозаврів з клади Caelidracones, який мешкав наприкінці юрського періоду на території сучасної Німеччини. Єдиний відомий вид — Propterodactylus frankerlae.
Enalioetes — вимерлий рід метріорінхідних талаттозухій з ранньокрейдової формації Штадтаген у Німеччині. Типовим видом є E. schroederi. До свого опису в 2024 році був відомий під неофіційними назвами Enaliosuchus “schroederi” та Cricosaurus “schroederi”.
Schoenesmahl — вимерлий рід ящірок з пізньоюрської формації Пейнтен у Німеччині, до якого належить лише один вид — S. dyspepsia.
Heterohyus — вимерлий рід комахоїдних ссавців, який був широко поширений на території сучасної Європи від нижнього до верхнього еоцену між 56 і 34 мільйонами років тому. Це були невеликі тварини з характерно збільшеними різцями та двома видовженими пальцями.
Krusatodon — рід вимерлих докодонтових ссавців з середньої юри Великої Британії. Відомий за рештками, знайденими у формації Лісовий мармур (Англія), а також у формації Кілмалуаг на острові Скай, Шотландія.
Comptonatus — рід орнітоподових динозаврів з раннього крейдяного періоду. Його рештки відомі з Уессекської формації в Англії. Типовий і єдиний вид — C. chasei.
Psephoderma — рід плакодонтів, дуже подібний до споріднених родів Placochelys і Cyamodus. Псефодерма мала сплющений череп і вузьку пряму морду, набагато вужчу, ніж у її родичів. Усередині черепа, в щелепах, були округлі зуби, пристосовані для дроблення молюсків, якими тварина харчувалась.
Scyphocrinites — вимерлий рід криноїдів. Види, що належать до цього роду, жили в силурійському та девонському періодах (від 443,4 до 358,9 млн років тому). Його скам’янілості були знайдені в Азії, Північній Америці, Європі та Африці.
Parvodus — вимерлий рід гібодонтоподібних акул, відомий з мезозойської ери. Первинне дослідження, яке дало назву роду, вважало дійсними 3 види, які початково були віднесені до Lissodus.