Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Tarrasius problematicus — вид променеперих риб з підкласу хрящекістні риби (Chondrostei), що жив під час раннього карбону, приблизно 345 мільйонів років тому, в мілководних тропічних морях на території сучасної південної Шотландії. Це був ранній вид променеперих риб з тілом без луски, довгим хвостом, що нагадував хвіст вугра, та з суцільним спинним плавцем. Він досягав довжини до 9 см.
Aquilonifer spinosus (лат.) – вид вимерлих членистоногих, єдиний в складі монотипічного роду Aquilonifer. Жили в силурійському періоді на території західної частини Великобританії (Херефордшир, Herefordshire Lagerstätte, Wenlock Series Lagerstätte, близько 430 млн років тому).
Кліматіус (лат. Climatius) – рід акантод з родини Climatiidae ряду Climatiiformes, що існував з кінця силурійського періоду до закінчення нижнього девону (423,0-393,3 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Європі, Північній і Південній Америках.
Terminonaris – рід вимерлих фолідозавридних крокодилоподібних, що жили в час пізньої крейди (сеноманська та туронська епоха). Назва тварини означає «збільшена морда або ніс». Термінонаріс – це ранній крокодил, що входить до підгрупи, яка називається Mesoeucrocodylia. Його залишки були знайдені лише в Північній Америці та Європі. Спочатку цей крокодил був відомий під родовою назвою Teleorhinus, оскільки вважалося, що він телеозаврид (родина морських талаттозухій, схожих на сучасних гавіалів). І доісторичні крокодили, такі як Terminonaris, і сучасні крокодили належать до однієї групи, яка називається крокодилоподібні (Crocodyliformes), хоча сучасні крокодили мають специфічні особливості, які вказують на те, що вони є далекими родичами Terminonaris та членами підгрупи Eusuchia.
Paradolichopithecus – викопний рід приматів з родини мавпових (Cercopithecidae). Вид жив в пліоцені і ранньому плейстоцені в Європі та Азії. Скам’янілі рештки виду знайдені в Іспанії, Румунії та Китаї.
Сардинський дхол (Cynotherium sardous) – це вимерлий острівний псовий, що був ендеміком сьогоднішніх середземноморських островів Сардинія (Італія) та Корсика (Франція), які були з’єднаними більшу частини плейстоцену. Він вимер з появою людей на цьому острові. Наукова назва тварин означає “собачий звір Сардинії”, родова назва походить від давньогрецьких слів θήρ – ‘звір, дика тварина’ та κύων – ‘собака’, а видова назва від латинського Sardous – ‘з Сардинії’.
Сардинська піка (Prolagus sardus) — вимерлий вид зайцеподібних ссавців родини Prolagidae, що мешкав виключно на середземноморських островах Сардинія і Корсика. Його описували, як великого зайця без хвоста. На сардинських пік полювали місцеві жителі, які вживали їх м’ясо в їжу. В результаті на межі XVIII і XIX століть вид був повністю винищений.
Eomellivora – вимерлий рід доісторичних мустелових, тісно пов’язаний з медоїдом (Mellivora capensis) та відомий з міоцену Євразії та Північної Америки і, можливо, Африки.
Морганукодон (Morganucodon, «зуби з Гламоргану», за латинською назвою цієї місцевості в «Книзі Судного дня») — один з найдавніших ссавців, що існував у пізньому тріасі та, ймовірно, вимерлий в ранньому юрському періоді. Вперше його рештки виявив у Гламоргані Вальтер Георг Кюне. Рід існував на Землі 221–210 млн років тому. Ототожнюється з еострозодоном.
Bauxitornis (лат.) – рід енанціорнісових птахів з родини Avisauridae. Викопні рештки відомі з верхньокрейдяних відкладень (сантонський ярус) формації Чехбаня, Угорщина. Хоча вперше він був згаданий в огляді викопних птахів відкладів крейдового періоду Угорщини, але описаний був у більш повному огляді Гарета Дж. Дайка і Аттіли Есі в 2010 році.