Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Askeptosaurus — рід вимерлих морських плазунів із ряду талатозавров (Thalattosauria) підкласу діапсид. Ймовірно, довжина Askeptosaurus становила 2 м, вага — близько 45 кг. Череп низький, з подовженою заочноямковою частиною. Очі великі, захищені склеротичними кільцями. Передпліччя і гомілки сильно вкорочені.
Telephina – рід незвичайних ордовицьких трилобітів із ряду проетід (лат. Proetida). Telephinidae – це родина пелагічних трилобітів, що мали 9-10 сегментів тораксу, з великими ширококутними очима, що займали більшу частину вільних щік та спрямованими донизу лицьовими колючками. Родина відома протягом усього ордовику і проживала у глибокій воді по всьому світу.
Barbourofelis – вимерлий рід великих котовидих хижих ссавців родини Barbourofelidae (несправжніх шаблезубих котів). Рід був ендемічним для Північної Америки та Євразії часів міоцену та зник в тортонському віці, таким чином він існував з 17 до 7,3 млн. років.
Augustaburiania vatagini — вимерлий вид морських діапсидних рептилій родини Tanystropheidae ряду Проторозаври (лат. Protorosauria). Вид існував у тріасовому періоді в Європі. Описаний у 2011 році російським палеонтологом А.Г.Сенніковим. Augustaburiania є найдавнішим відомим представником родини, мешкав 251-247 млн років тому.
Dorcatherium (лат., від грец. δορκάς – косуля або газель-доркас і θηρίον – звір) – рід вимерлих ссавців з родини оленцевих. Скам’янілості виявлені в Європі, Східній Африці і в районі гірського хребта Сивалик (Гімалаї). Відомі з міоцену і пліоцену.
Bellubrunnus (що означає “прекрасний з Брунну” на латині) – вимерлий рід рамфоринхідних птерозаврів відомий з пізньої юри (Кімериджський ярус) півдня Німеччини. Рід містить один вид, Bellubrunnus rothgaengeri. Bellubrunnus відрізняється від інших рамфоринхідів відсутністю довгих виступів на хребцях хвоста, меншою кількістю зубів у щелепах і кінчиками крил, які загинаються вперед, а не назад, як у інших птерозаврів.