Tartarocyon — рід гігантських хижаків з родини Amphicyonidae, відомий з пізнього середнього міоцену Франції. Типовий і єдиний вид— Tartarocyon cazanavei.
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Geiseleptes
Geiseleptes — це рід вимерлих геконів, які жили в в субтропічних лісах центральної частини сучасної Німеччини 47 мільйонів років тому в середньому палеогеновому періоді. Скам’янілість, з якої було описано рід, складається лише з неповного черепа під назвою IV-4057-1933.
Mimetaster
Mimetaster — девонський мареломорф, відомий із сланців Хунсрюк (Германія), що датуються нижнім девоном та формації Флореста (Floresta Formation, нижній ордовик, Аргентина). Він є найпоширенішим членистоногим (за винятком трилобітів) у цій місцевості та відомий із понад 100 екземплярів, у тому числі три молоді особини. Ймовірно, ці тварини жили невеликими групами.
Hoplitomeryx
Hoplitomeryx — рід викопних ремиґаючих (Cervimorpha) парнокопитних, що мешкали в пізньому міоцені та ранньому пліоцені на островах на території сучасної південно-східної (можливо також центральної) Італії. Різні сучасні дослідники налічують у цьому роді від чотирьох до шести видів.
Pycnosteus
Pycnosteus — вимерлий рід безщелепних риб девону з підряду Psammosteida. Вперше рід описаний у 1911 р. російським палеонтологом І. Преображенським. Типовим видом роду є Pycnosteus palaeformis. Рід був поширений в середньому девоні в Естонії, Латвії, а також в Ленінградській і Псковській областях Росії. Вважається, що він продирався крізь рослинність, поїдаючи дрібних безхребетних, яких налякав.
Pulmonoscorpius
Pulmonoscorpius — гігантський викопний рід скорпіонів з родини Centromachidae, що жив у палеозойській ері. Виявлений в відкладах кам’яновугільного періоду (East Kirkton Limestone Formation, Brigantian; 336,0—326,4 млн років) у Шотландії (Великобританія). Типовий вид — Pulmonoscorpius kirktonensis.
Vampyronassa
Vampyronassa — рід вимерлих головоногих молюсків-вампіроморфів, описаний у 2002 році та відомий приблизно з 20 скам’янілостей з нижнього келовея (середня юра, 165–164 млн років) в Ла-Вульт-сюр-Рон, Ардеш, Франція. Цей таксон відрізняється від сучасного пекельного вампіра (Vampyroteuthis infernalis) тим, що мав довші перші спинні щупальці, більший сифон і довшу мантію. Типовий вид – Vampyronassa rhodanica («вампір — пастка для риби»).
Dicksonosteus
Dicksonosteus — вимерлий рід базальних артродірів, плакодермових риб, які жили в період раннього девону на Шпіцбергені, Норвегія. Dicksonosteus колись вважався актинолепідом, але тепер його об’єднують у родину Phlyctaeniidae.
Hymenocaris
Hymenocaris — рід кембрійських ракоподібних з підкласу Phyllocarida. Деякі види, спочатку віднесені до Hymenocaris, пізніше були передані до Canadaspis, наприклад, Canadaspis perfecta (Hymenocaris perfecta), залишивши валідним лише Hymenocaris vermicauda. Однак, відмінності між Hymenocaris і Canadaspis були використані для виправдання створення окремої родини, Hymenocarididae та ряду Hymenostraca для Hymenocaris, хоча також іноді його поміщають до родини Canadaspididae ряду Canadaspidida.
Anoplotherium
Anoplotherium — вимерлий рід травоїдних парнокопитних ссавців, що можливо належав до підряду Tylopoda або був їх близьким родичем, який мешкав у Європі від пізнього еоцену до самого раннього олігоцену. Скам’янілості Anoplotherium вперше були виявлені в гіпсових кар’єрах Парижа в 1804 році і згодом описані французьким натуралістом Жоржем Кюв’є (Georges Cuvier). Це один з перших описаних палеогенових ссавців, реконструкції Anoplotherium XIX століття можна побачити в парку Crystal Palace.