Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Aphaneramma — вимерлий рід морських темноспондилових земноводних, що жив в епоху раннього тріасу. Скам’янілості були знайдені в формації Міанвалі в Пакистані, на Мадагаскарі, у формації Житкова в Росії та у формації Конгрессф’єллет на Шпіцбергені (Норвегія).
Olenelloides — рід вимерлих оленеллоїдних трилобітів невеликого розміру (приблизно 1 сантиметр в довжину). Він жив в кембрійському періоді (приблизно від 524 до 518,5 мільйонів років тому). Найпомітнішою особливістю є шестикутний головний щит, який мав 6 шипів, схожих на промені. Типовий вид — Olenelloides armatus.
Piveteausaurus — рід динозаврів-тероподів, відомий за частковим черепом, виявленим у середньоюрській формації Марн-де-Дівес в Кальвадосі, на півночі Франції. Він жив приблизно 164,7-161,2 мільйона років тому. У 2012 році Томас Хольц (Thomas Holtz) вказав, що він міг досягати довжини 11 метрів.
Cryptovenator — вимерлий рід сфенакодонтидових пелікозаврів, що існував у Німеччині в пізньому карбоні (пізній гжельський вік, 300 млн ± 2,4 млн років). Він відомий з голотипу LFN−PW 2008/5599−LS, фрагменту правої нижньої щелепи, зібраного з темного дрібнозернистого пісковика формації Ремігіусберг. Його назвали і описали в 2011 році Йорг Фребіш (Jörg Fröbisch), Райнер Р. Шох (Rainer Schoch), Йоганнес Мюллер (Johannes Müller), Томас Шиндлер (Thomas Schindler) і Дітер Швайс (Dieter Schweiss). Типовий вид — Cryptovenator hirschbergeri.
Agriarctos — викопний рід триби Ailuropodini з підродини Ailuropodinae родини Ведмедеві. Мешкали в міоцені. Повного скелета не виявлено. Розміром ймовірно були схожі на сучасних велетенських панд.
Pachycormus — вимерлий рід пахікорміформних променеперих риб, відомий з ранньої юри (тоарський вік) Європи. Родова назва походить від грецьких слів παχύς «товстий» і κορμός — «деревяна колода». Скам’янілості були знайдені в морських відкладеннях у Франції, Німеччині та Англії.
Nasidytes — вимерлий рід гагар (Gaviiformes), який мешкав у ранньому еоцені на території сучасної Великобританії. Він містить один вид, N. ypresianus. Nasidytes є найранішою однозначно ідентифікованою гагарою в літописі скам’янілостей.
Marmorerpeton — вимерлий рід саламандр з доісторичної стовбурової групи, який мешкав у Великобританії під час середньої юри. Це одна з найдавніших відомих саламандр.
Promegantereon — вимерлий рід махайродонтів з міоцену Європи. Це один із найстаріших видів махайродонтових кішок в Smilodontini, він вважається предком Megantereon та Smilodon.
Palaeospondylus — рід таємничих рибоподібних викопних хребетних. Його скам’янілості описані з сланцевого кар’єру Аханаррас у Кейтнессі, Шотландія з порід, що датуються серединою девону. Типовий вид — Palaeospondylus gunni. Скам’янілість, яка збереглася, карбонізована і вказує на тварину у формі вугра довжиною до 6 сантиметрів. Череп, який, мабуть, складався із затверділого хряща, демонструє пари носових і слухових капсул із зябровим апаратом під задньою частиною та неоднозначними ознаками звичайних щелеп.