Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа
Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Zalmoxes — вимерлий рід рабдодонтових динозаврів-орнітоподів з маастрихту Румунії. Рід відомий за зразками, які були вперше описані як Mochlodon robustum у 1899 році Францом Нопца (Franz Nopcsa), пізніше, у 1915 році, їх перекласифікували як Rhabdodon robustum. У 1990 році Георгій Ольшевський (George Olshevsky) виправив цю назву на Rhabdodon robustus. Нарешті, в 2003 році, ці зразки знову були перекласифіковані, цього разу як типовий вид нового роду — Zalmoxes robustus.
Erectopus — базальний алозавроїдний теропод з нижньої крейди (129,4—93,5 млн років тому) Франції. Етимологія назви заснована на будові кісток ноги: лат. erectus – “прямий” та др.-грец. pous – “ступня”. Видова назва одного з видів лат. superbus означає “гордий”.
Fodonyx (що означає «кіготь, що копає») — вимерлий рід ринхозаврів із середнього тріасу Девона в Англії. Його скам’янілості (25 екземплярів) були виявлені в Otter Sandstone Formation (пізній анізійський вік) і спочатку були віднесені до Rhynchosaurus spenceri. Пізніше цей вид було перенесено до власного роду Fodonyx (типовий і єдиний вид – Fodonyx spenceri), голотипом якого є EXEMS 60/1985/292, описаний Девідом Хоном (David W. E. Hone) та Майклом Бентоном (Michael J. Benton) у 2008 році. Зовсім недавно один череп був перенесений до нового роду Bentonyx.
Albalimulus -вимерлий рід мечохвостів, що походить з раннього карбону Шотландії. Типовий вид – Albalimulus bottoni, це може бути найдавніший представник сучасної родини Limulidae. Відомий з однієї скам’янілості, де відсутній тельсон (кінцевий придаток панцира).
Aurorazhdarcho – рід птерозаврів з надродини Azhdarchoidea, включає єдиний типовий вид – Aurorazhdarcho primordius. Жили наприкінці юрського періоду (верхній титонський вік, 150,8-145,0 млн років тому) на території сучасної Німеччини.
Lourinhanosaurus — рід хижих динозаврів-тероподів, які жили під час пізнього юрського періоду (кімеридж/титон) у Португалії. Це один із багатьох великих хижаків, виявлених у формації Лорінян, і, ймовірно, конкурував із одночасними Torvosaurus gurneyi, Allosaurus europaeus та Ceratosaurus.
Wingertshellicus — вимерлий рід членистоногих, який був знайдений у сланцю Хунсрюк, що розташований у Рейнському масиві в Німеччині, і жив близько 405 мільйонів років тому, під час нижнього емсу (частина нижнього девону). Wingertshellicus був названий на честь члена Wingertshell, що є частиною сланцю Hunsrück поблизу німецького міста Бунденбах, де він був знайдений.
Yoshi — вимерлий рід шаблезубих махайродових кішок з триби Metailurini. Його скам’янілості були описані з турольських відкладів епохи міоцену на Балканському півострові в 2014 році та зразків з Китаю, які як вважалося належали Metailurus. Родова назва походить від імені домашнього кота головного автора. Рід був описаний як потенційний синонім Metailurus, хоча наразі це важко підтвердити.
Crosnoornis — викопний рід горобцеподібних птахів, що існував в олігоцені в Європі. Описаний у 2021 році. Повний скелет птаха з відбитками пір’я на двох плитах виявлений у селі Рудавка Риманівська на південному сході Польщі. Зразок зберігається в Інституті систематики та еволюції тварин у Кракові. Типовий вид – Crosnoornis nargizia.
Eucladoceros (по-грецьки «добре розгалужений ріг») або кущовий олень — вимерлий рід оленів, скам’янілості якого були виявлені в Європі, на Близькому Сході та в Центральній Азії. Цей рід був офіційно описаний Х’ю Фальконером (Hugh Falconer) у 1868 році.