Rhinopteraspis — безщелепна риба з девону 🦤 Вимерлий світ

Rhinopteraspis — безщелепна риба з підкласу Heterostraci. Вона жила в нижньому девоні (близько 415 – 405 мільйонів років тому), а її викопні рештки були знайдені в Європі.

Риба була дуже схожа на добре відомого Pteraspis. Вона, як і останній, мала голову і тулуб, вкриті товстою бронею, як зверху, так і знизу. Морда надзвичайно видовжена, довша за сам панцир. Аналогічно, ззаду на спинній поверхні панцира знаходився надзвичайно витягнутий шип, набагато довший, ніж у Pteraspis. Лускате тіло закінчувалося гіпоцеркальним хвостовим плавцем. Rhinopteraspis міг досягати довжини близько 30 сантиметрів.

*Rhinopteraspis dunensis* (вгорі) і *R. crouchi*.

Рід Rhinopteraspis був вперше описаний Отто Якелем (Otto Jaekel) у 1919 році на основі викопних решток, раніше віднесених до роду Pteraspis. Типовим видом є Rhinopteraspis dunensis з нижньодевонських відкладів Німеччини. Інші види, R. cornubica і R. crouchi, знайдені в Британії, можуть бути ідентичними типовому виду. Інші скам’янілості, що належать до цього роду, були знайдені в Польщі, Україні та Бельгії.

Rhinopteraspis, ймовірно, жив біля морського дна і був досить хорошим плавцем. Невідомо, для чого використовувався довгий передній відділ, можливо, він виконував гідродинамічну функцію. Численні екземпляри виду Rhinopteraspis dunensis були знайдені скупченими разом. Цілком ймовірно, що це свідчить про масову загибель, можливо, через раптову аноксію в районі, де вони мешкали.

У новому дослідженні палеонтолог Бірмінгемського університету Іван Сансом (Ivan Sansom) та його колеги змогли детально візуалізувати ротову частину Rhinopteraspis dunensis.

Знімки показали структуру та розташування пальцеподібних кісток, що виступають з нижньої “губи” рота тварини. Вони, на думку вчених, контролювали розмір та форму рота, коли він захоплював частинки їжі з навколишньої води.

Тривимірна реконструкція ротової ділянки *Rhinopteraspis dunensis* (NHMUK PV P 73217).

Реконструкція, зроблена дослідниками, показує, що кісткові пластини навколо рота мали обмежений рух, що робить малоймовірним, що тварини були мисливцями, здатними “кусатися”. У поєднанні з витягнутою мордою їм також було б важко зачерпувати і фільтрувати осад безпосередньо з морського дна. Однак ці пластини дозволили б Rhinopteraspis контролювати відкриття рота і, можливо, відціджувати їжу з води, як це роблять такі сучасні тварини, як фламінго або устриці.

Девонські безщелепні (зверху вниз): *Pteraspis*, *Lamiaspis*, *Rhinopteraspis*.

Результати дослідження пропонують новий погляд на еволюцію хребетних, оскільки сучасні гіпотези стверджують, що довгострокові еволюційні тенденції рухаються від пасивного споживання їжі до все більш хижої поведінки. На противагу цьому, нове дослідження припускає, що насправді ранні хребетні мали широкий спектр різних способів харчування задовго до того, як почали з’являтися щелепні тварини.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter