Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Європа Європа — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 180 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується. Зледеніння під час останнього льодовикового періоду та присутність людини вплинули на поширення європейської фауни. В багатьох районах Європи більшість великих травоїдних та хижих тварин були знищені полюванням. Шерстистий мамонт вимер до кінця неоліту. Сучасні вовки та ведмеді знаходяться під загрозою зникнення.
Stenopelix — рід базальних цератопсів з ранньої крейди (пізній беріас, приблизно 140 мільйонів років тому) Німеччини. Рід базується на частковому скелеті без черепа, а його класифікація базується на характеристиках тазу. Єдиним відомим видом є S. valdensis.
Parotosuchus — вимерлий земноводний темноспондил. Він жив у ранньому тріасі (оленекський вік, приблизно 249–246 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі, Азії та (можливо) Північній Америці та Антарктиді.
Koumpiodontosuchus — вимерлий рід неозухієвих крокодилоподібних з ранньокрейдової формації Вессекс в Англії. Єдиним видом є K. aprosdokiti, названий у 2014 році.
Kryptohadros — вимерлий рід гадрозавроїдних орнітоподів, відомий з пізньокрейдяних (маастрихтського віку) відкладень Денсуш-Чюла в Румунії. Рід містить єдиний вид, Kryptohadros kallaiae, відомий за частковим черепом і скелетом.
Cynelos — хижий ссавець з родини Amphicyonidae. Існував у період від нижнього олігоцену до середнього міоцену (приблизно 25–14 мільйонів років тому). Його скам’янілі рештки були знайдені в Європі, Північній Америці та Африці.
Hastanectes — вимерлий рід плезіозаврів, який, ймовірно, був споріднений з пліозаврами, відомий з ранньокрейдяної формації Wadhurst Clay у Великій Британії. Він містить єдиний вид, Hastanectes valdensis, який спочатку вважався видом Cimoliasaurus.
Galahadosuchus — вимерлий рід крокодиломорфів родини Saltoposuchidae, знайдений у відкладах пізнього тріасу у Великій Британії. Він відомий за частковим посткраніальним скелетом, що включає більшу частину задніх кінцівок, майже повну передню кінцівку та ряд хвостових хребців. Описано лише один вид, Galahadosuchus jonesi.
Ctenobethylus — вимерлий рід мурах з підродини Dolichoderinae. Станом на 2026 рік до цього роду належать два описані види, обидва відомі з балтійського бурштину.
Neocometes — рід вимерлих гризунів родини колючих сонь (Platacanthomyidae), що мешкали на території Євразії в епоху міоцену. Довгий час вважалося, що ці тварини зникли з Європи в середньому міоцені, однак знахідки, описані на початку 2026 року, свідчать про те, що вони збереглися значно довше — аж до початку пізнього міоцену. Типовий вид — Neocometes brunonis.
Aenigmatorhynchus — незвичайний вимерлий рід птахів з невизначеною спорідненістю, відомий з середньоеоценового Мессельського кар’єру в Німеччині. Рід містить єдиний вид, Aenigmatorhynchus rarus, відомий з ізольованого черепа. Хоча анатомія дзьоба дещо нагадує сучасних птахів, таких як кулики-сороки (Haematopus) та кулики-довгоноги (Himantopus), кілька анатомічних особливостей виключають віднесення Aenigmatorhynchus до цих груп.