Invictibellatrix — мегараптор з крейди Англії 🦤 Вимерлий світ

Invictibellatrix — рід хижих тероподів з групи Megaraptora, що мешкав у ранньому крейдяному періоді на території сучасної Англії. Єдиний описаний вид — Invictibellatrix amberina.

Близько 1900 року колекціонер Реджинальд Волтер Хулі (Reginald Walter Hooley) знайшов потилицю теропода на острові Вайт, на південно-західному узбережжі в бухті Брук, біля підніжжя скелі Садмур-Пойнт. Після його смерті у травні 1924 року його вдова продала цей екземпляр Британському музею, який нині називається Музеєм природної історії. Незабаром після цього було виготовлено зліпок мозкової порожнини, але потім цій скам’янілості приділяли мало уваги. Екземпляр отримав номер NHMUK PV R6775.

У XXI столітті стало зрозуміло, що такі фрагменти можуть дати більш повне уявлення про біорізноманіття. Воно могло виявитися набагато більшим, ніж можна було припустити на основі рідкісних повних скелетів. Новий метод кладистики дозволив із певною точністю визначити, до якої групи тварин належать навіть обмежені за кількістю скам’янілості. У 2024 році було повідомлено, що в даному випадку це був представник Megaraptora, хоча новий вид ще не був названий.

До офіційного найменування Invictibellatrix про цей викопний матеріал повідомлялося у тезах конференції у 2024 році. У 2026 році типовий вид Invictibellatrix amberina був названий та описаний Кассіусом Моррісоном (Cassius Morrison), Чарлі Шерером (Charlie R. Scherer), Філіпом Манніоном (Philip Mannion), Лаурою Порро (Laura B. Porro), Бреттом Кларком (Brett Clark), Деніелом Фолксом (Daniel D. Folkes) та Полом Барретом (Paul M. Barrett).

Англія, 130 мільйонів років тому, ранній крейдяний період. Самка Invictibellatrix залякує меншого за розміром барвистого самця, щоб відвернути його небажані залицяння. — Англія, 130 мільйонів років тому, ранній крейдяний період. Самка *Invictibellatrix* залякує меншого за розміром барвистого самця, щоб відвернути його небажані залицяння.

Родову назву Invictibellatrix можна перекласти як «непереможена войовниця». Її обрали, щоб підкреслити роль мегарапторів в еволюційній історії динозаврів: пізніше деякі представники цієї групи стали верховними наземними хижаками на території Гондвани. Видова назва — це відсилання одночасно до бурштину, виявленого в породах, де знайшли скам’янілість, і до жіночого імені.

Це перший описаний мегараптор з Європи. Раніше представники цієї групи були відомі за знахідками з інших частин світу, зокрема з Азії, Австралії та Південної Америки.

За оцінками авторів наукової роботи, тварина досягала трьох-чотирьох метрів у довжину та 1,5 метра у висоту, важила 200–300 кілограмів. Дослідники назвали її однією з найменших, а можливо, й найменшою з відомих мегарапторів.

Цей вид належав до еволюційної групи тероподів з кладу Megaraptora, тож його родичами були, наприклад, південноамериканські таксони Orkoraptor, Tratayenia або Aerosteon. Іншими родичами були роди Murusraptor, Megaraptor, Australovenator, Fukuiraptor або Phuwiangvenator.

Формація Вессекс, рання крейда. Самець Neovenator підкрадається ззаду до Invictibellatrix. Тим часом літній Riparovenator зацікавлено проходить повз. — Формація Вессекс, рання крейда. Самець *Neovenator* підкрадається ззаду до *Invictibellatrix*. Тим часом літній *Riparovenator* зацікавлено проходить повз.

Скам’янілості

Фотографії (ліворуч) та зображення (праворуч) голотипової черепної коробки (NHMUK PV R6775) Invictibellatrix amberina у таких проекціях: A — передня; B — задня; C — права бічна; D — ліва бічна; E — вентральна; F — дорсальна. — Фотографії (ліворуч) та зображення (праворуч) голотипової черепної коробки (NHMUK PV R6775) *Invictibellatrix amberina* у таких проекціях: A — передня; B — задня; C — права бічна; D — ліва бічна; E — вентральна; F — дорсальна.

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Залишити коментар Скасувати коментар