Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Тіктаалік (Tiktaalik) — рід викопних лопатеперих риб з пізнього девону, що мали багато спільних рис з чотириногими. Назва перекладається як «велика прісноводна риба, що живе на мілководді» з мови інуктитут, котрою спілкуються ескімоси, що населяють арктичну Канаду. Викопні рештки були виявлені в 2004 році у відкладеннях пізнього девону (близько 375 млн років тому) на острові Елсмір (терр. Нунавут, північ Канади) палеонтологами Едвардом Дешлером, Нейлом Шубіним і Фарішем Дженкінсом.
Cerasinops (лат., буквально: лице-вишня) – рід динозаврів-цератопсів, що жили в кампані на території сучасної Монтани (США). Це був невеликий травоїдний ящір з будовою тіла, характерною для всіх цератопсів.
Saivodus – це рід великих вимерлих акул-ктенакантів, який був одним із головних хижаків раннього карбонового періоду (Міссісіпій, 335-340 мільйонів років тому). Відомі також знахідки Saivodus і з пермського періоду. Ктенаканти – далекі родичі сучасних акул, котрі протягом пізнього міссісіпію досягли своєї найбільшої диверсифікації у всьому світі. Для цих акул характерними є два спинних плавці, з великими шипами. Власне, за плавниковим шипом групу і було описано, більшість представників також відомі по плавникових шипах.
Colepiocephale (лат.) – рід динозаврів з родини пахіцефалозаврид (Pachycephalosauridae), що жили за часів пізньої крейди (83,5-70,6 млн років тому) на території сучасної провінції Альберта (Канада). Єдиний вид, Colepiocephale lambe, був описаний Штернбергом в 1945 році як Stegoceras lambei і виділений Салліваном в окремий рід в 2003 році.
Аномалокарис (лат. Anomalocaris, від дав.-гр. ἀνώμαλη κᾱρίς «незвичайна креветка») — викопний рід аномалокаридів — тварин кембрію надтипу Lobopodia, примітивних родичів членистоногих. Мешкали в морях, використовували для плавання гнучкі лопаті, розташовані по боках. Для свого часу аномалокарис був гігантською істотою розміром від 60 см до 2 м. Мешкав на території Північної Америки, Китаю та Австралії 535–520 млн років тому.
Heliophyllum – вимерлий рід коралів, які існували переважно в девоні. Heliophyllum відноситься до ряду Rugosa, і його можна називати роговими коралами. Рід мав широке поширення. Викопні залишки описані з відкладень Афганістану, Австралії, Австрії, Канади (провінції Північно-Західні території та Онтаріо), Чеської Республіки, Німеччини, Казахстану, Монголії, Російської Федерації, Іспанії, Великої Британії та Сполучених Штатів Америки (штати Аляска, Індіана, Айова, Кентуккі, Нью-Йорк та Огайо).
Jaekelopterus — гігантський евриптерид. Довжина оцінюється в 2,5 м. Це одне з двох найбільших відомих членистоногих (друге — гігантська Arthropleura, хоча, яка тварина була більшою, незрозуміло). Другий за величиною евриптерид — Pterygotus. Типовий вид — Jaekelopterus rhenaniae («крило Отто Єкеля з Рейнської області»).
Ottoia — це морський черв’як з групи пріапулід, відомий з кембрійських скам’янілостей. Незважаючи на те, що всіх інших, схожих на пріапулід, черв’яків з різних відкладень кембрійського періоду часто називають Ottoia, чіткі скам’янілості тварини походять зі сланців Берджес в Британській Колумбії і датуються віком 508 млн. років тому. Розглядаючи ж всі сумнівні знахідки, можна продовжити діапазон життя черв’яка з середнього до пізнього кембрію по всьому осадовому басейну Західної Канади.
Terataspis — це порівняно великий рід трилобітів із ряду Lichida довжиною 60 сантиметрів, відомий із раннього девону, приблизно 397 мільйонів років тому. Він жив на мілководді на території сучасних штатів Нью-Йорк та Онтаріо. Не знайдено жодних цілих зразків тварини, лише розчленовані фрагменти його екзоскелету, але фрагментів знайдено достатньо, щоб дозволити дослідникам сформувати реконструкцію цілої тварини. Рід містить лише один вид — Т. grandis.
Tusoteuthis (що означає «роздроблений кальмар») – вимерлий рід дуже великих енхотеутідідних головоногих, який жив під час крейдового періоду. Хоча його часто називають кальмаром, зараз вважається, що він був більш тісно пов’язаним із сучасними восьминогами.