Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Північна Америка
Північна Америка — материк (континент) у Західній півкулі, північна частина частини світу Америки. Повністю розташований у північній півкулі та майже повністю — у західній. На півночі омивається Північним Льодовитим океаном, на сході — Атлантичним океаном, на заході — Тихим океаном, на півдні — Карибським морем; також на півдні з’єднується Панамським перешийком з Південною Америкою. Загальна площа 24 709 000 км², що становить близько 4,8 % площі планети або 16,5 % площі її суші. Фауна Північної Америки включає бізона, чорного ведмедя, ягуара, пуму, лугового собаку, індику, вилорогу, єнота, койота та метелика-монарха. Відомі рослини, які були одомашнені в Північній Америці, включають тютюн, кукурудзу, кабачки, помідори, соняшник, чорницю, авокадо, бавовну, перець чилі та ваніль.
Oestocephalus — вимерлий рід аістопод-стегоцефалів, який жив у кам’яновугільному періоді. Скам’янілості були знайдені в Чехії, а також в Огайо та Іллінойсі в Сполучених Штатах. Це типовий рід родини Oestocephalidae, хоча раніше його відносили до родини Ophiderpetontidae, яка зараз вважається парафілетичною. Рід описав Едвард Дрінкер Коуп (Edward Drinker Cope) у 1868 році і він зараз містить два види: O. amphiuminus та O. nanum.
Mollisonia — викопний рід членистоногих, що існував у кембрійському періоді. Види відомі з кембрійських сланців Берджес, формації Ленгстон і сланців Уілера в Північній Америці, а також біоти Ченцзян в Китаї. Двадцять один екземпляр Mollisonia відомий з пласта Greater Phyllopod, де вони становлять менше 0,1% спільноти. Рештки, які приписують цьому роду, також відомі з ордовицької формації Фезуата в Марокко та Гренландії.
Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.
Nothronychus — рід тероподових динозаврів теризинозаврів, які жили в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Представлений двома видами: Nothronychus mckinleyi і Nothronychus graffami.
Gordodon — рід пелікозаврів родини Edaphosauridae, що існував у ранній пермі (298 млн років тому). Викопні рештки знайдені в американському штаті Нью-Мексико. Відомий з черепа, нижньої щелепи та неповного посткраніального скелета (п’ять шийних хребців, чотири повні дорсальні хребці, 12 неповних спинних хребців, фрагменти п’яти шийних і п’ять дорсальних реберних пар, частини правої і лівої ключиць і лопаток). Типовий вид — Gordodon kraineri.
Dakotaraptor (що означає «грабіжник з Дакоти») — потенційно химерний рід великих динозаврів дромеозавридів, що існував в Північній Америці протягом пізнього крейдяного періоду. Рештки були знайдені в формації Хелл-Крік, котра датується самим кінцем мезозойської ери. Це робить дакотараптора одним з останніх існуючих дромеозавридів. Рештки D. steini були виявлені в багатовидовому кістковому ложі. Пізніше було встановлено, що елементи голотипу та деякі віднесені до нього зразки належать черепахам-тріоніхідам, і подальший аналіз потенційної спорідненості голотипу та віднесених до нього матеріалів до недромеозавридів ще не проводився. Філогенетичний аналіз D. steini поміщає його в різноманітні позиції у Dromaeosauridae.
Orcanopterus — рід евриптерид, який відноситься до родини Waeringopteridae. Рід містить один вид, O. manitoulinensis, відомий з ордовика Манітуліна, Канада.
Glaucosaurus — вимерлий рід малих едафозавридів ранньої пермі. Типовий вид, G. megalops, був названий у 1915 році. Єдиний встановлений вид — Glaucosaurus megalops. Його рештки виявлено у Техасі, США.
Crittendenceratops – рід птахотазових динозаврів родини цератопсид (Ceratopsidae), що існував в Північній Америці в пізній крейді (73 млн років тому). Викопні рештки динозавра знайдено у відкладеннях формації Форт-Кріттенден в штаті Аризона (США). Типовий вид – Crittendenceratops krzyzanowskii.
Labradormantis — викопний рід богомолів вимерлої родини Baissomantidae, що існував у пізній крейді (100 млн років тому). Описаний у 2021 році. Типовий вид – Labradormantis guilbaulti. Родова назва Labradormantis перекладається як «Лабрадорський богомол». Видова назва L. guilbaulti вшановує Жан-П’єра Гібо, директора Музею палеонтології та еволюції Квебеку.