Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Protopithecus — вимерлий рід великих мавп Нового Світу, який жив під час плейстоцену. Скам’янілості були знайдені в печері Тока-да-Боа-Віста в Бразилії, а також в інших регіонах країни. Скам’янілості ще однієї великої, але не такої міцної статури мавпи з підродини Atelinae, Caipora, також були виявлені в Тока-да-Боа-Віста.
Tyrannasorus rex – вимерлий вид жуків, що існував в епоху міоцену, єдиний представник монотипічного роду Tyrannasorus. Викопний екземпляр членистоногого був виявлений в бурштиновій смолі Hymenaea protera в Домініканській Республіці. Вид був описаний Бреттом К. Раткліффом та Федеріко Карлосом Окампо у 2001 р.
Llukalkan — вимерлий рід хижих динозаврів з родини Abelisauridae, що жив на території сучасної Аргентини в кінці крейдяного періоду. Представлений єдиним видом — Llukalkan aliocranianus.
Wunyelfia – рід еласмозавридових плезіозаврів, морська рептилія з довгою шиєю, що мешкала в піздньокрейдових океанах Чилі. Він містить один вид, W. maulensis.
Aquilolamna – вимерлий рід акулоподібного пластинозябрового (Elasmobranchii) з пізньокрейдової (туронського віку) формації Агуа Нуева в Мексиці. В даний час відомо, що рід містить лише один вид, A. milarcae, також відомий як акула-орел. Aquilolamna класифікується у власну родину Aquilolamnidae, яку попередньо віднесено до ламноподібних.
Arackar — рід травоїдних динозаврів-завропод з групи Titanosauriformes, що мешкали на території сучасного Чилі в кінці крейдяного періоду. Представлений єдиним видом — Arackar licanantay.
Araripesaurus (лат.) – рід птерозаврів із родини Ornithocheiridae, відомий з нижньокрейдових шарів формацій Сантана у Бразилії. Назву роду дав у 1971 році бразильський палеонтолог Ллевеллін Айвор Прайс (Llewellyn Ivor Price). Типовим і єдиним видом є Araripesaurus castilhoi. Родове ім’я відсилає до плато Араріпі, з додаванням латинського слова saurus – «ящір». Видова назва дана на честь колекціонера М. Маркеса ді Кастільо (порт. Moacir Marques de Castilho), який в 1966 році пожертвував вапняний камінь, що містив скам’янілість.
Thylacosmilus аtrox (від др.-грец. θύλαϰος — мішок і σμίλη — ніж) – це вимерлий вид шаблезубого звіра, що проживав в Південній Америці з кінця міоцену до пізнього пліоцену. Залишки цієї тварини були знайдені в основному в провінціях Катамарка, Ентре-Ріос, і Ла-Пампа в північній частині Аргентини. Хоча Thylacosmilus є одним з декількох хижих ссавців відомих, як правило, під назвою «шаблезубі кішки», він не був котячим, а належав до ряду Sparassodonta. Група Sparassodonta тісно пов’язана з сумчастих, і лише поверхнево нагадувала інших шаблезубих ссавців в зв’язку з конвергентної еволюцією.
Massetognathus — рід травоїдних цинодонтів родини Траверсодонтиди (Traversodontidae). Скам’янілі рештки виду знайдені у відкладеннях формування Санта-Марія на півдні Бразилії. Описаний по добре збережених рештках черепа (голотип PV 0225 T(G)). Цинодонт мешкав у середині тріасового періоду (242–235 млн років тому).
Ninjatitan (що означає «ніндзя-гігант») – рід динозаврів зауроподів-титанозаврів відомий із раннього крейдового періоду формації Баяда Колорада в Аргентині. Це найстаріший титанозавр, відомий на сьогоднішній день.