Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Південна Америка
Південна Америка — материк, розташований в Західній, Південній і частково в Північній півкулях планети Земля. На заході омивається водами Тихого океану, на сході — Атлантичного. На півночі з’єднаний Панамським перешийком з Північною Америкою. Фауна Південної Америки складається з величезної кількості унікальних тварин, деякі з яких розвивалися у відносній ізоляції. Ізоляція Південної Америки раптово закінчилася кілька мільйонів років тому, коли утворився Панамський перешийок, це дозволило невелику міграцію тварин, що призвела до Великого американського обміну. Південна Америка — континент з найбільшою кількістю описаних видів птахів.
Mimetaster — девонський мареломорф, відомий із сланців Хунсрюк (Германія), що датуються нижнім девоном та формації Флореста (Floresta Formation, нижній ордовик, Аргентина). Він є найпоширенішим членистоногим (за винятком трилобітів) у цій місцевості та відомий із понад 100 екземплярів, у тому числі три молоді особини. Ймовірно, ці тварини жили невеликими групами.
Acrophyseter — рід вимерлих кашалотів, який жив у пізньому міоцені біля узбережжя Перу і включає два види: A. deinodon і A. robustus. Це частина групи кашалотів, що були пристосованими для полювання на велику здобич та мали для цього спільні адаптації, як-от глибоко вкорінені та товсті зуби. Acrophyseter був завдовжки 3,9–4,3 метри, що робило його найменшим хижим кашалотом. Завдяки своїй короткій загостреній морді та міцним вигнутим переднім зубам він, ймовірно, харчувався великими морськими хребетними свого часу, такими як тюлені та інші кити.
Pampatherium — вимерлий рід неповнозубих (Xenarthra), що жив в Америці в плейстоцені. Деякі види вимерли прямо на межі плейстоцену і голоцену.
Panochthus — рід гігантських викопних броненосців з підродини Glyptodontinae, що мешкали в пліоцені — голоцені (3,6—0,01 млн років тому) на території сучасних Аргентини, Болівії, Бразилії, Парагваю та Уругваю. Найчисленніший, за видовою різноманітністю, рід з Glyptodontinae. Вимерли між 12 і 5 тис. років тому.
Laquintasaura — рід примітивних птахотазових динозаврів, перший динозавр, виявлений у Венесуелі. Є раннім представником ряду птахотазових динозаврів та допомагає краще зрозуміти ранню диверсифікації та походження цієї групи динозаврів. Типовий та єдиний вид — Laquintasaura venezuelae.
Austroposeidon — рід титанозаврів-зауроподів з пізньокрейдової формації Presidente Prudente у Бразилії. Він містить один вид, Austroposeidon magnificus (що означає «вражаючий південний Посейдон»).
Secernosaurus — рід травоїдних динозаврів з пізнього крейдового періоду. Secernosaurus і його близькі родичі жили в Південній Америці, на відміну від більшості гадрозаврів, які жили на Лавразійських континентах Євразії та Північної Америки. Існує припущення, що предки Secernosaurus перейшли в Південну Америку, коли в пізньому крейдяному періоді між Північною та Південною Америкою тимчасово утворився сухопутний міст, який і дозволив біотичний обмін між двома континентами.
Альваресзавр (лат. Alvarezsaurus)- монотиповий рід динозаврів-теропод з родини альваресзаврид (Alvarezsauridae) клади манірапторів. Включає єдиний вид — Alvarezsaurus calvoi. Відомий по викопним решткам із відкладень пізньої крейди формації Бахо-де-ла-Карпа в аргентинській провінції Неукен сантонського ярусу (86,3—83,6 млн років). Знайдений аргентинським палеонтологом Хосе Фернандо Бонапарте (José Fernando Bonaparte) і названий на честь історика Грегоріо Альвареса (Don Gregorio Alvarez).
Pachagnathus — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Yelaphomte). Pachagnathus також один із небагатьох тріасових птерозаврів, що жили в глибині суходолу. Це відкриття вказує на те, що відсутність ранніх птерозаврів як у південній півкулі, так і в наземному середовищі, ймовірно пов’язана з поганою вибіркою, а не відсутністю самих тварин.
Yelaphomte — вимерлий рід нептеродактилоїдних птерозаврів з формації Кебрада-дель-Барро (пізній норій – ранній рет) в Аргентині. Він жив у період пізнього тріасу і є одним із небагатьох тріасових птерозаврів з південної півкулі (разом із одночасним та спорідненим Pachagnathus). Це був маленький птерозавр, прикрашений гребенем, однак його малий розмір може бути пов’язаним з юним віком. Yelaphomte також один із небагатьох відомих континентальних тріасових птерозаврів. Його знахідка вказує на те, що відсутність ранніх птерозаврів як у південній півкулі, так і в наземному середовищі, ймовірно пов’язана з поганою вибіркою, а не відсутністю самих тварин.