Азія — найбільша за площею (близько 43,4 мільйонів км²) і за населенням частина світу, розташована у Східній півкулі (за невеликими винятками). Разом з Європою утворює материк Євразія. Площа Азії становить 8,7 % від загальної площі поверхні Землі (або 30 % від суходолу), кількість населенням близько 4,1 млрд (на 2010 рік), що становить 60 % від населення Землі. Велика територія, різноманітні кліматичні показники та складний рельєф Азії зумовили видове багатство її тваринного світу. Материкова Азія розташована у трьох біогеографічних царствах: Палеарктика, Індомалая та Афротропіка. Морські біогеографічні райони навколо Азії пов’язані з океанами, які оточують цю частину світу. На території суходолу Азії розташовано прісноводні біогеографічні регіони басейнів Тихого, Північного Льодовитого, Індійського, Антарктичного океанів та безстічні басейни. Азія має багато ендемічних тварин, наприклад велика панда, мала панда, малайський ведмідь, бик-гаур, орангутанг, кінь Пржевальського, ірбіс, тигр.
Dzharaonyx – рід тероподових динозаврів з підродини Parvicursorinae родини альваресзавридів (Alvarezsauridae), що включає єдиний вид – Dzharaonyx eski. Відомий по викопних рештках з відкладень біссектинської світи в Узбекистані, що відносяться до верхньої крейди (середній-верхній турон).
Cucumericrus — це рід ймовірних радіодонтів, відомий за кількома погано збереженими зразками знайденими в китайській провінції Юньнань у Сланцях Маотяньшань (Maotianshan Shales), що датуються середнім кембрієм. Були виявлені лише фрагменти кутикули тулуба та відповідних придатків, тоді як важливі ознаки радіодонтів, такі як передні придатки, у цього роду невідомі. Типовий вид – Cucumericrus decoratus.
Archaeovaranus (що означає «стародавній варан») — рід варанових (лат. Varanidae) ящірок з ранньоеоценової (іпрської) формації Юхуандінг провінції Хубей, Китай. Рід містить один вид, Archaeovaranus lii, відомий за майже повним скелетом. Голотип включає неушкоджений череп, з яким асоційований розчленований скелет. Archaeovaranus заповнює прогалину в літописі скам’янілостей варанів, оскільки він представляє стовбурового вараніда з раннього еоцену Східної Азії, тісно пов’язаного з Varanus.
Bashanosaurus — рід птахотазових динозаврів з клади стегозаврів (Stegosauria), відомий по викопним решткам із середньоюрських відкладень формації Шаксимяо (Shaximiao Formation) у Китаї. Включає в себе єдиний вид – Bashanosaurus primitivus. Може бути найдавнішим відомим науці стегозавром, оскільки рештки іншого претендента на цей статус, Adratiklit з Марокко, мають приблизно такий же вік, або навіть дещо молодші.
Zhouornis — рід енанціорнісових птахів, що існував у крейдяному періоді, 125 млн років тому. Скам’янілості виду знайдені у відкладеннях формування Юфотанг на заході провінції Ляонін у Китаї. Всього відомо дві знахідки роду. Типовий вид – Zhouornis hani. Голотип CNUVB-0903 являє собою добре збережений повний скелет неповнолітньої особини з відбитком оперення.
Ningyuansaurus — рід дрібних, ймовірно, рослиноїдних тероподних динозаврів. Імовірно, є базальною формою у межах групи Oviraptorosauria. Скам’янілі рештки динозавра знайдено в озерних відкладеннях формування Ісянь у Китаї, що датуються ранньою крейдою (124,5 млн років тому). Типовий вид – Ningyuansauruswangi.
Ondogurvel — рід динозаврів-альваресзаврид з пізньої крейди (кампан) формації Барун Гойот на півдні Монголії. Типом і єдиним видом є O. alifanovi, відомий за частковим скелетом.
Napaisaurus (лат.) – рід птахотазових динозаврів клади Styracosterna, відомий по викопним решткам з відкладень нижньокрейдової формації Сіньлун на півдні Китаю. Включає єдиний вид – Napaisaurus guangxiensis.
Retinosaurus (що означає «бурштиновий ящір») — рід ящірок-сцинкоморфів з ранньої крейди М’янми. Рід містить один вид Retinosaurus hkamtiensis, відомий за зразком, збереженим у бурштині. Голотип, що представляє молоду особину, включає добре збережений зчленований череп, часткову посткранію та відбитки шкіри.
Erratus — вимерлий рід морських членистоногих з кембрійського періоду Китаю. Типовий і єдиний відомий вид — Erratus sperare. Erratus займає перехідне положення між лобоподами (Lobopodia) та справжніми членистоногими, а його відкриття допомогло вченим зрозуміти ранню еволюцію ключових характеристик членистоногих. Деякі з найстаріших стовбурових членистоногих, таких як Anomalocaris, не мали ніг, натомість у них були придатки, схожі на клапті, які допомагали їм плавати. Erratus, з іншого боку, вже має набір примітивних ніг. Це також підтвердило теорію про те, що зябра водних членистоногих, ймовірно, еволюціонували в крила і легені наземних членистоногих пізніше в палеозої.