Повернемо вимерлих тварин до життя
Місце життя: Африка
Африка — другий за площею і населенням материк у світі, після Євразії. Загальна площа континенту становить понад 30,27 млн км², враховуючи прилеглі острови — він займає 5,9 % площі земної поверхні і 20,3 % площі суходолу. На південь і північ від екватора, в субекваторіальному поясі бувають сухий і вологий періоди, що творять неповторну природу саван, серед безкрайніх рівнинних просторів яких декілька мільйонів років тому з’явились наші першопредки (сахельантроп, австралопітек африканський і афарський, людина прямоходяча, уміла і працююча) і від 300—260 тис. років тому проходила перші етапи своєї еволюції людина розумна. Жива природа континенту своєрідна і неповторна, тут збереглось найбільше видів мегафауни, оскільки вона зазнала найменшого впливу під час четвертинного вимирання.
Tapinocaninus — вимерлий рід терапсид із родини Tapinocephalidae, в якій він є найбільш базальним представником. Описано лише один вид – Tapinocaninus pamelae. Скам’янілості тварини були виявлені у Західній Капській провінції, ПАР та датуються серединою пермського періоду (вордійський вік).
Phiomia — вимерлий рід хоботних, що жили в північній Африці в пізньому еоцені і ранньому олігоцені, близько 36-35 млн років тому. Слово Phiomia утворене від назви “Фаюм” (місто, а також оазис у Єгипті). Ця тварина жила, як і її предок Moeritherium, на берегах озер та річок і живилися водними рослинами. Маючи приблизно 1,40 метра висоти в плечах, він був трохи більшим за Moeritherium і мав відносно довгі ноги. Можливо, у тварини вже був добре розвинений хобот, про що можна судити за великим носовим отвором і зменшеною носовою кісткою.
Megalochoerus – вимерлий рід великих і довгоногих свиней з міоцену Африки. Родова назва тварини буквально означає «гігантська свиня».
Phiomicetus anubis — викопний вид китів із родини Protocetidae, які жили від 43 до 42 мільйонів років тому в середньому еоцені на території нинішнього Єгипту. Рештки тварини були видобуті із Фаюмської западини. Він мав потужні щелепи і великі зуби, які дозволяли б йому полювати і рвати велику здобич.
Дунклеостей (Dunkleosteus) — рід вимерлих панцирних риб ряду артродіри (Arthrodira) класу плакодерм (Placodermi), що жили в девонському періоді, 415-360 млн років тому. Представники роду відносились до найбільших морським хижакам свого часу. Викопні рештки були виявлені в Марокко, Бельгії, Польщі та Північній Америці.
Дронт-самітник, дронт родригеський (Pezophaps solitaria) — вимерлий нелітаючий птах родини голубових, ендемік острова Родригес, що знаходиться на схід від Мадагаскару в Індійському океані. Генетично, крім голубів і горлиць, його найближчим родичем також був вимерлий маврикійський дронт (Raphus cucullatus, обидва види утворили підродину дронтових). Голуб нікобарський (Caloenas nicobarica) — найближчий на сьогодні існуючий родич родригеського і маврикійського дронтів.
Tragoportax — вимерлий рід ссавців, що належить до родини Бикові (Bovidae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11 – 7 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Європі, Азії та Африці.
Cantabrigiaster – вимерлий рід голкошкірих підтипу Asterozoa ряду Somasteroidea, відомий з формації Фезуата в Марокко. Типовий вид C. fezouataensis був спочатку описаний в препринті 2017 року в bioRxiv, але стаття була опублікована лише в 2021 році в журналі Biology Letters.
Spicomellus (що означає “шипований ошийник”) — вимерлий рід травоїдних анкілозаврових динозаврів, які жили на суперконтиненті Гондвана протягом середньої юри. Типовий і єдиний відомий вид — Spicomellus afer, названий і описаний у 2021 році. Його рештки були знайдені в третій субодиниці групи Ель-Мерс (бат-келовей), поблизу Булахфи, на південь від Булеману, Фес-Мекнес, Марокко. Назва роду означає “шипований ошийник”, від латинського “spica” — шип, і “mellum” — собачий ошийник, а видова назва “afer” означає “африканець”.
Примелефаси (Primelephas) — вимерлий рід ссавців, примітивні представники родини слонових. Жили в міоцені і пліоцені, скам’янілості знайдені в Африці, на терені сьогоденного Чаду, Кенії, Танзанії, Уганди та Ефіопії. На відміну від сучасних слонових, мали чотири бивні. Назва роду означає “перший слон”.