Jeholosaurus 🦤 Вимерлий світ

Jeholosaurus – рід птахотазових динозаврів з ранньої крейди. Травоїдний маленький орнітопод, ймовірно, базальний член цієї клади, ряд систематиків включає його в родину Jeholosauridae.

Перші два екземпляри Jeholosaurus були знайдені у 2000 році поблизу села Lujiatun недалеко від Бейпяо, провінція Ляонін, Китай. Названі і описані вони були в тому ж році палеонтологами Xu Xing, Wang Xioalin і You Hailu. Типовий і єдиний вид – Jeholosaurus shangyuanensis. Родове ім’я означає «Ящір з Жехе», Жехе – це історична провінція Китаю, що розташовувалася в західній частині провінції Ляонін і на півночі провінції Хебей. Видова ім’я відноситься до географічного району Shangyuan, де знаходиться місце розкопок.

Типовий екземпляр IVPP V 12529 був знайдений в шарі Ісяньской формації, датованим раннім аптом, близько 125 млн років тому. Шари складаються з річкового пісковика упереміш з вулканічним туфом, тому вважається, що величезне виверження вулкана поховало все навколо в радіусі 80-95 км. Голотип включає здавлений череп і частковий посткраніальний скелет. Другий примірник IVPP V 12530 складається з маленького черепа і декількох шийних хребців, що краще збереглися. Обидва екземпляри належать молодим або підлітковим особинам.

Jeholosaurus був маленьким двоногим травоїдним динозавром. Оскільки зразки належать молодим особинам, то важко встановити розмір дорослих тварин. Голотип має в довжину 71,1 см. При цьому хвіст довжиною майже в половину тіла тварини – 35,6 см. Довжина черепа становить 6,3 см, а нижньої щелепи – 5,9 см. Передні кінцівки досягають довжини 25,4 см, а задні – 33 см. Стегнова 9 см в довжину, а гомілка – 10,7 см.

Обидва неповних черепа були частково відновлені. Очниці виявилися надзвичайно великими в порівнянні з розміром черепа та займають до 40% від всієї його довжини. Морда коротка і займає 40% довжини черепа. Обидві риси свідчать про молодість тварин.

Передщелепна кістка несе шість зубів, а на верхній щелепі розташовано принаймні 13 зубів. Незважаючи на те, що зуби верхньої щелепи мають віялоподібну форму, як у рослиноїдних тварин, передні зуби передщелепної кістки довші, більше схожі на зуби хижого динозавра. Це може означати, що Jeholosaurus був всеїдним. Глибоко вставлений вентральний край верхньої щелепи передбачає наявність м’ясистих щік. Носові кістки на дорсолатеральній стороні мають великі отвори і ямку на серединній лінії. Пальпебральні кістки не збереглися. Хоча шийні і хвостові хребці збереглися, точне їх число невідоме. Стегнова кістка вигнута спереду. Великий вертлюг розширений в передньо-задньому напрямку, а пальцевидний малий вертлюг розташований трохи нижче, ніж великий. Останній в три рази ширше першого і обидва розділені неглибокої щілиною. З дорсального боку задня міжвиросткова борозна глибока, а передня відсутня. Підвішений четвертий вертлюг, ймовірно, займав відносно проксимальное положення. Нога має чотири плеснові кістки. Розмір найдовшої, третьої плеснової кістки – 5,5 см; вона розташована набагато попереду інших. А перша плюснева кістка, навпаки набагато позаду інших; проксимальна частина редукувалась до накістника.

Деякі відмітні риси Jeholosaurus: розширені латеродорсально носові отвори; вікно квадратно-виличної кістки займає більше 25% від довжини цієї кістки; розмір квадратно-виличної кістки менше 30% висоти черепа; передзубна кістка має майже 150% довжини передщелепної кістки; зубна кістка практично доходить до заднього краю кутовий кістки; кіготь (четверта фаланга) третього пальця ноги довший за інші фаланги цього пальця.

Автори помістили Jeholosaurus в ряд птахотазових динозаврів incertae sedis. Використовуючи порівняльний метод, вони відзначили деякі спільні риси з базальними еуорнітоподами: невелике передочничне вікно; отвір квадратної кістки розташований на латеральній стороні квадратно-виличної кістки; великий отвір в квадратній кістці; зовнішнє нижньощелепне вікно відсутнє. Також автори виділили ряд ознак, характерних для більш просунутих еуорнітопод, як наприклад, форма великого і малого вертлюг. Jeholosaurus мав довгий предентарій, що передбачає нерухомий симфіз нижньої щелепи, як у цератопсов. Однак у динозавра відсутні типово орнітоподові аутапоморфії: контакт між передщелепною і слізної кістками, щелепної суглоб зміщений вентрально щодо максилярного ряду зубів, премаксилярний ряд зубів зміщений вентрально щодо максилярного. Наявні також ознаки примітивніші за інших орнітоподи і маргіноцефалів: шість премаксилярних зубів, коротка беззуба ділянка в передній частині передщелепної кістки і коротка диастема між премаксилярними і максилярними зубами.

Скам’янілості

Джерела

Поширити