Hyrachyus 🦤 Вимерлий світ

Гірахіус (Hyrachyus) — викопний рід непарнокопитних ссавців монотипової родини Hyrachyidae, що існував в еоцені у північній півкулі. Це були тварини середнього розміру, вони досягали розмірів вовка і жили у тропічних та субтропічних лісах поблизу води. Систематичне положення гірахіуса є спірним. Деякі дослідники бачать тварину біля основи еволюції носорогів, інші — тапірів.

Гірахіуси досягали півтора метрів в довжину і важили 45-90 кг. Його розміри розцінюються палеонтологами як середні. Це була виключно рослиноїдні істоти. Жили в тропічних і субтропічних лісах, болотах, заплавах або на берегах озер. Статевий диморфізм полягав у різних розмірах самців та самиць.

Родова назва походить від слів hyrax «даман» і грец. ὗς «свиня». Таким чином Hyrachyus можна назвати «даманосвиня».

Зовні Hyrachyus був схожий найбільше на сучасних тапірів, хоча, можливо, не мав характерного для тапірів вкороченого хобота. Проте, його зуби були дуже схожі на зуби носорогів, що підтверджує його спорідненість з цією групою тварин.

Численні викопні рештки знайдені у Північній Америці та Євразії. Відомо близько 150 решток, у тому числі і повні скелети. Скам’янілості виявлені у Китаї, Японії, Німеччині, Великій Британії, Франції, Іспанії, Ямайці та США.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter