
Helaletes — вимерлий непарнопалий ссавець, що належав до клади Ceratomorpha. Він жив у нижньому/середньому еоцені (близько 49 – 46 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці. Типовий та єдиний вид — Helaletes nanus.
Ця тварина була невеликого розміру і не перевищувала одного метра в довжину. Хоча вона мала віддалену спорідненість із сучасними тапірами, її зовнішній вигляд мав бути зовсім іншим, оскільки її форми були набагато стрункішими і легшими. Задні ноги були видозмінені, порівняно з більш ранніми формами, такими як Heptodon, до стану, придатного для бігу, з подовженою клубовою кісткою і більш високим виростком на стегновій кістці, ніж у Heptodon і Tapirus.

Зубний ряд характеризувався наявністю невеликих іклів і майже моляроподібною формою верхніх премолярів. Металоф1 верхнього третього моляра був досить коротким, а метакон не був редукований, як у пізніших форм, таких як Colodon. Для Helaletes також була характерна значна ретракція носових кісток, що вже вказує на наявність короткого хоботка.
Перші скам’янілості цієї тварини, знайдені в нижньоеоценових відкладах на заході Північної Америки, були описані в 1871 році Отніелем Чарльзом Маршем (Othniel Charles Marsh) як новий вид європейського роду Lophiodon (L. nanus). Однак сам Марш визнав значні відмінності між європейськими формами і невеликими північноамериканськими видами, що дозволило створити новий рід — Helaletes. Окрім типового виду (Helaletes nanus), Марш також описав H. boops, який зараз не є дійсним. Однак інші рештки, знайдені в Центральній Азії і описані як Helaletes mongoliensis, тепер вважаються такими, що належать до іншого архаїчного роду тапірид — Desmatotherium. Скам’янілості Helaletes були знайдені в Колорадо, Монтані, Неваді, Юті та Вайомінгу.

Helaletes — однойменний рід родини Helaletidae, родини архаїчних тапіроїдів, яка наразі вважається парафілетичною. Вона складається з форм, що поступово спеціалізуються в напрямку родини Tapiridae, та інших форм, таких як Helaletes, з різними адаптаціями. У будь-якому випадку, Helaletes та інші архаїчні тапіроїди, такі як Plesiocolopirus, Heptodon і Colodon, є фундаментальними будівельними блоками для розуміння ранньої еволюції цієї групи тварин.

Гелалет населяв теплі та вологі ліси, тримаючись на м’якому ґрунті в заростях чагарників по берегах річок і озер. Харчувався він, як і більшість інших тапіроїдів, листям і молодими пагонами. Будова кінцівок вказує на його більшу рухливість порівняно з сучасними тапірами.

Скам’янілості

Джерела
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Helaletes
- https://it.wikipedia.org/wiki/Helaletes_nanus
- https://en.wikipedia.org/wiki/Helaletes
- https://en.wikipedia.org/wiki/Glossary_of_mammalian_dental_topography
- https://age-of-mammals.ucoz.ru/index/gelalety/0-2396
- https://www.deviantart.com/gredinia/art/Helaletes-1180559774
Примітки
- Суфікс «-лоф/-лофід» (верхній моляр/-нижній моляр) додається до гребенів, які з’єднують горбки разом. Вони включають в назву один з горбків, що з’єднуються. Наприклад, гіполофід — це гребінь, який з’єднує гіпоконід з ентоконідом. ↩︎