Cothurnocystis

Час існування:
Місце проживання: , ,

Cothurnocystis — рід невеликих загадкових голкошкірих, що жили в ордовику. Ці тварини мали плоске черевикоподібне тіло і тонкий паличкоподібний придаток, який міг бути стеблом, або аналогом ноги чи хвоста. Скам’янілості видів Cothurnocystis були знайдені в Неваді, Шотландії, Чехії, Франції та Марокко.

Родова назва Cothurnocystis означає ” котурновий міхур” та надане через форму його тіла. Котурни — високі закриті черевики з товстою підошвою з часів Античності. Ім’я виду C. americana походить від назви континенту, де вона була знайдена. C. curvata названа за вигнуту форму тіла. C. elizae — на честь Елізабет Грей (Elizabeth Gray), котра зібрала зразки, на яких базується опис виду.

Філогенетичне положення Stylophora, яскравим представником яких є Cothurnocystis, незрозуміле. Деякі вчені стверджують, що в хвості можна побачити структурно дуже простий нотохорд, і тому відносять Stylophora до групи примітивних хордових, називаючи їх “кальцихордовими” (Calcichordata). Альтернативно цих тварин вважають спорідненими голкошкірим, оскільки їх панцир схожий за будовою та складом на панцири голкошкірих. Деякі форми демонструють присутність глоткових щілин — предкової ознаки всіх голкошкірих, яка була втрачена в пізніших потомків. Однак стилофори є асиметричними організмами, у яких відсутня як радіальна симетрія, характерна для більшості голкошкірих, так і білатеральна симетрія хордових.

Тіло Cothurnocystis складається з чаші (або теки) і ніжки (хвоста або ноги). Тека сплющена, черевикоподібна та асиметрична. Краї пласких сторін теки, здається, складаються з 14 елементів, 11 з яких визначають контур теки, а 3 є відростками, один з яких утворює “пальцевий” шип, другий — п’ятковий шип і третій — губний шип. Так званий “аверсний” бік (“носок” спрямований вліво) вкритий одним тонким покривом, на “реверсному” боці покрив переривається “розпіркою”, утвореною гілкою елемента біля прикріплення стебла, і гілкою елемента на верхівці теки. Приблизно від прикріплення стебла до “пальцевого” шипа знаходиться структура, що нагадує трахею, яку інтерпретували як серію щілин в покриві. Прикріплення стебла, схоже, складається з чотирьох наборів лівих і правих елементів, які стають вужчими далі від теки. Нижче одинарні та однорідні елементи стебла нагадують анатомічну будову стебла морської лілії. “Підйом” черевика, схоже, містив як рот, так і анальний отвір.

Ймовірно, щоб харчуватися, Cothurnocystis всмоктував воду через сифон, а потім відфільтровував її через зябра, розташовані зверху. Двостулкові молюски харчуються так само, але мають інший тип зябер.

Безрукий гіпокринід Cornucrinus mirus та стилофора Cothurnocystis primaeva з ордовика Європи. В реконструкції припускається, що C. mirus живився через трубчасті ніжки, які не скам’яніли.
Скам’янілості
Cothurnocystis elizae, 18 мм в поперечнику, Stylophorida, родина Cothurnocystidae, зібраний в регіоні Загора, Марокко, з нижнього ордовика.
Джерела
  1. https://alphynix.tumblr.com/post/153182816967/cothurnocystis-from-the-ordovician-485-444-mya
  2. https://mundopre-historico.blogspot.com/2021/07/cothurnocystis.html
  3. https://www.tumblr.com/palaeopedia/59110001581/the-cothurnocystis-1913-phylum-echinodermata
  4. https://www.deviantart.com/avancna/art/Cothurnocystis-primaeva-58589183
  5. http://www.lifebeforethedinosaurs.com/2011/07/cothurnocystis.html
  6. https://yourblog.in.ua/cothurnocystis.html
  7. https://en.wikipedia.org/wiki/Cothurnocystis
Поширити