Повернемо вимерлих тварин до життя
Статті
Saltriovenator — рід цератозаврів, що мешкав під час синемурійського етапу ранньої юри на території сучасної Італії. Типовий і єдиний вид — Saltriovenator zanellai. В минулому вид був відомий під неофіційною назвою “saltriosaur“. Хоча повний скелет і не був знайдений, вважається, що Saltriovenator був великим двоногим хижаком, схожим на Ceratosaurus.
Sinopa — рід гієнодонтидних ссавців із родини Sinopidae, які жили в Північній Америці та Азії протягом раннього та середнього еоцену.
Gracilicollum — рід ймовірних таністрофеїдних архозавроморфів з середньотріасової (анізій) формації Гуаньлін у Китаї. Рід містить один вид, G. latens, відомий за черепом і частковою шиєю.
Beesiiwo — рід гіперодапедонтинових ринхозаврів з пізньотріасової формації Попо-Агі (Popo Agie) в Західному Вайомінгу. Типовим і єдиним видом є B. cooowuse. Він відомий за чотирма зразками, що складаються з фрагментів лівої та правої верхньої щелепи, а також фрагмента лівої зубної кістки.
Amanasaurus — рід силезаврових динозаврів з пізнього тріасу Бразилії, формація Санта-Марія у Ріу-Гранді-ду-Сул. Рід містить один вид, A. nesbitti, відомий за двома неповними стегновими кістками.
Miotragocerus — це вимерлий рід бикових (Bovidae), який жив у Європі від 10 до 8 мільйонів років тому. Судячи зі скам’янілих зубів і форми щелепи, ці тварини, швидше за все, харчувалися листям чи м’якими пагонами або плодами високорослих рослин. Вони, ймовірно, жили біля водойм, як і багато сучасних видів антилоп.
Grendelius — рід платиптеригінових офтальмозавридових іхтіозаврів з пізньої юри (кімеридж-титон) Європи. Це був іхтіозавр середнього розміру, довжиною близько 4 метрів.
Amebelodon — рід вимерлих хоботних, що належать до родини Амебелодонтових (Amebelodontidae), або так званих лопатозубих. Найяскравішою ознакою цієї тварини є її нижні бивні, вузькі, витягнуті та чітко сплющені, причому ступінь сплющення у різних видів варіюється. В даний час до цього роду, який був ендеміком Північної Америки, відносять два достовірних види.
Phuwiangosaurus — рід динозаврів-титанозаврів (Titanosauriformes) з ранньокрейдової формації Сао Кхуа в Таїланді. Типовий вид, P. sirindhornae, назвали і описали Валері Мартін (Valérie Martin), Ерік Буффето (Eric Buffetaut) і Варавудх Сутеторн (Varavudh Suteethorn) у прес-релізі в 1993 році і офіційно названий у 1994 р.
Megaconus — вимерлий рід алотерієвих ссавців з середньоюрської формації Тяоцзишань у Внутрішній Монголії, Китай. Типовий і єдиний вид, Megaconus mammaliaformis, був вперше описаний в журналі Nature в 2013 році. Вважається, що Megaconus був наземною травоїдною твариною. Ймовірно він мав поставу, схожу на сучасних броненосців і гірських даманів (Procavia capensis).