Anadoluvius

Час існування:
Місце проживання:
Вимерлий світ | Anadoluvius

Anadoluvius — рід вимерлих мавп з міоцену Туреччини описаний в 2023 році. Типовий вид — Anadoluvius turkae. Як вважається, Anadoluvius є частиною першої відомої радіації ранніх представників гомінін (Homininae).

Добре збережений частковий череп Anadoluvius turkae був знайдений у 2015 році в місцезнаходженні Чоракйерлер (8,7 млн. років тому) в центральній Анатолії. Він включає в себе більшу частину лицьової структури і передню частину мозкової коробки,

Родова назва походить від Anadolu, сучасного турецького слова, що означає “Анатолія” та “анатолійський”. Голотип — CO-205, фрагментоване, але в основному повне чоловіче піднебіння. Існує ще низка паратипів, які допомагають зрозуміти анатомію черепа. Посткраніальні рештки не відомі.

Походження гомінін (африканських мавп і людини) є однією з найбільш дискусійних тем у палеоантропології. Традиційна точка зору, ще з часів Чарльза Дарвіна, полягає в тому, що гомініди і гомініни (люди та їхні викопні родичі) походять з Африки. Саме тут були знайдені найдавніші гомініни і тут же живуть всі сучасні нелюдські гомініди.

Нещодавно було запропоновано європейське походження цієї групи, засноване на аналізі пізньоміоценових мавп з Європи та Центральної Анатолії. Anadoluvius turkae свідчить про тривалу історію гомінін в Європі, а численні види у східному Середземномор’ї відомі щонайменше 2,3 мільйона років.

Anadoluvius turkae був розміром з великого самця шимпанзе (50-60 кг), жив у сухому лісі і, ймовірно, проводив багато часу на землі. Судячи з будови його щелеп і зубів, тварин, знайдених поруч, та геологічних показників навколишнього середовища, Anadoluvius turkae, ймовірно, жив у відносно відкритих умовах. Це відрізняється від сучасних людиноподібних мавп, що мешкають в лісах. Потужні щелепи і великі зуби з товстим шаром емалі вказують на те, що він харчувався твердою або жорсткою їжею. Це могли бути, наприклад, коріння і кореневища.

Філогенетичний аналіз вказує, що Anadoluvius turkae є гілкою тієї частини еволюційного дерева, яка дала початок шимпанзе, бонобо, горилам і людині.

Хоча африканські мавпи сьогодні відомі лише з Африки, як і найдавніші відомі люди, автори роблять висновок, що предки і тих, і інших походили з Європи та східного Середземномор’я. Anadoluvius turkae та інші викопні мавпи з сусідніх Греції і Болгарії (Ouranopithecus, Graecopithecus) утворюють групу, яка за багатьма деталями анатомії та екології найближча до найдавніших відомих гомінінів, або людей.

Нові скам’янілості є найкраще збереженими зразками цієї групи ранніх гомінінів і надають найпереконливіші на сьогоднішній день докази того, що ця група походить з Європи і пізніше розселилася в Африці.

Аналіз вчених також дозволяє припустити, що балканські та анатолійські мавпи походять від предків із Західної та Центральної Європи. Відкриття Anadoluvius надає докази того, що ці інші мавпи також були гомінідами. Це означає, що більш імовірною є версія, що вся група розвивалася і диверсифікувалася в Європі. Альтернативний сценарій передбачає, що окремі гілки мавп раніше незалежно переселялися в Європу з Африки протягом декількох мільйонів років, а потім повністю вимерли.

Вимерлий світ | Anadoluvius
Континент, повний приматів у русі. Розподіл та розселення середньо- та пізньоміоценових мавп з Європи та південно-західної Азії. Велика червона стрілка показує розселення гомінідів з товстою емаллю зубів в Євразію з Африки приблизно 17 млн років тому. Afropithecus з Кенії або Helipithecus з Саудівської Аравії можуть бути далекими предками найдавніших гомінідів Євразії. Найдавнішими гомінідами є товстоемалеві мавпи з Туреччини, Словаччини та Німеччини (червоні кола). Більш тонкі червоні стрілки показують розселення ранніх гомінідів в Центральну і Західну Європу пізніше в середньому міоцені. Наприкінці середнього міоцену в Центральній і Західній Європі знаходять найдавніших гомінідів з тонкою емаллю (фіолетові кола). Наприкінці міоцену в Центральній і Західній Європі з’являються більш розвинені гомініди з різною товщиною емалі (жовті кола). Трохи пізніше на Балканах і в Анатолії з’являються товстоемалеві гомініни з помітно міцнішими щелепами, які, ймовірно, походять від західних або центральноєвропейських гомінін (сині стрілки і кола). Примітно, що серед центральноєвропейських гомінін Danuvius має товсту емаль, подібну до емалі уранопітеків. Сірі кола і подвійна стрілка показують місцезнаходження і розселення понтійських пітекантропів між Південно-Західною і Південною Азією. Зелені стрілки показують розселення гомінін в Азію та Африку після 8-9 млн років тому. Тонша зелена стрілка на північ показує розселення центральноєвропейських гомінідів на Кавказ (Грузія). Вона також показує можливе розселення гомінідів з Європи на південь Китаю (Lufengpithecus з провінції Юньнань). Товста зелена стрілка показує розселення гомінідів зі східного Середземномор’я до Африки. Неясно, чи кронові гомініни згодом еволюціонували in situ в Африці, чи окремі клади кронових гомінін розселилися в Африці окремо.
Скам’янілості
Вимерлий світ | Anadoluvius
Обличчя і частково мозковий відділ Anadoluvius turkae.
Вимерлий світ | Anadoluvius
Розкопки скам’янілості Anadoluvius turkae, досить добре збереженого часткового черепа, знайденого на місці знахідки Чоракьєрлер у Туреччині в 2015 році.
Джерела
  1. https://www.nature.com/articles/s42003-023-05210-5
  2. https://phys.org/biology-news/paleontology/
  3. https://www.sci.news/paleontology/anadoluvius-turkae-12210.html
  4. https://ecoevocommunity.nature.com/posts/behind-the-paper-a-new-ape-from-turkiye-and-the-radiation-of-late-miocene-hominines
  5. https://twitter.com/EnnieNovachrono/status/1694735217221578857
Поширити