Xenomorphia — викопний рід паразитичних ос родини діаприїд (Diapriidae). Представники роду виявлені всередині скам’янілих лялечок мух, що датовані палеогеном.
У 2018 році Томас ван де Камп (Thomas van de Kamp) з Технологічного інституту Карлсруе і його колеги вивчили 1510 скам’янілих лялечок мух періоду палеогену (можливо, олігоцен), які знайдені на території сучасної Франції у муніципалітеті Баш в департаменті Лот на фосфоритових копальнях Керсі у кінці XIX століття. Скам’янілості зберігаються в музейних колекціях Базеля і Стокгольма. Довжина кожної лялечки не перевищує 3 мм. У 1944 році зразки досліджував швейцарський ентомолог Едуард Гандшін (Eduard Handschin). Він першим запідозрив на поперечному зрізі однієї зі скам’янілих лялечок ознаки зараження наїзником, але тодішні методи дослідження не дозволяли йому підтвердити це припущення.
Вік цих скам’янілостей достеменно невідомий, оскільки фосфорити Керсі утворилися внаслідок заповнення карстових порожнин, яке тривало протягом дуже тривалого періоду в палеогені.
Крім того, досліджувані викопні німфи були зібрані наприкінці XIX століття, а потім зберігалися без точних вказівок на географічне або стратиграфічне походження в Базельському музеї природознавства та Шведському музеї природознавства.
Вчені використовували рентгенівську мікротомографію, яка допомогла їм «зазирнути» всередину лялечки, не руйнуючи її, і зробити тривимірні реконструкції паразитів всередині лялечок. Дослідники виявили у 55-ох лялечках ос-ендопаразитів чотирьох невідомих раніше видів. Вони отримали назви Xenomorphia resurrecta (до цього виду належать 42 з 55 знайдених ос), Xenomorphia handschini, Coptera anka і Palaeortona quercyensis.
Рід Xenomorphia названий на честь Ксеноморфа — істоти з серії фільмів жахів «Чужий». За сюжетом фільму личинка ксеноморфа розвивалася у живому організмі, подібно як і в паразитичних ос.
Частина ос збереглася досить добре, щоб можна було визначити їх вік: 19 ос зі складеними крилами вчені вважають личинками на пізній стадії розвитку, а ще 20 — дорослими комахами. У переважній більшості випадків оси розвинулися повністю і вже були готові покинути тіло свого господаря. Також у частині скам’янілостей можна розгледіти самиць та самців. Ймовірно, їхній життєвий цикл був подібний до сучасних ос-наїзників.
Оси з Керсі належать до чотирьох різних видів: Xenomorphia handschini, X. resurrecta, Palaeortona quercyensis і Coptera anka, причому останній з них входить до складу нині існуючого роду. Цікаво, що оси всіх чотирьох видів були знайдені в мушиних лялечках лише одного, найпоширенішого типу. Тобто можливо, що всі вони експлуатували одну й ту саму здобич — на базі одного виду-годувальника могли виникати кілька видів ос-паразитоїдів. Утім, спільна кормова база не скасовує відмінностей в екології та поведінці. Автори опису вважають, що осам Coptera anka завдяки особливій формі голови було легше пролазити крізь лісову підстилку, ніж іншим трьом видам.
Крім того, для ос із Керсі, як і для деяких сучасних паразитоїдів, був, мабуть, характерний синхронний вихід у зовнішнє середовище. Саме тому вчені знайшли так багато повністю сформованих ос: всі вони лежали і чекали “сигналу”, щоб одночасно покинути пупарії (пупарій — це зовнішня оболонка лялечки, що утворилася з ліночної шкурки личинки останнього віку).
Скам’янілості
Джерела
- https://www.researchgate.net/publication/327271230_Parasitoid_biology_preserved_in_mineralized_fossils
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Xenomorphia
- https://en.wikipedia.org/wiki/Xenomorphia
- https://fr.wikipedia.org/wiki/Xenomorphia
- https://elementy.ru/novosti_nauki/433321/Drevnikh_parazitoidnykh_os_vpervye_nashli_v_telakh_ikh_zhertv
- https://yourblog.in.ua/xenomorphia.html