Wufengella – рід томмотиідів, що існував на території сучасного Китаю в кембрійський період, приблизно 518 мільйонів років тому. Типовий вид – Wufengella bengtsoni. Своєю будовою Wufengella нагадує предка всіх Lophophorata (брахіоподи, фороніди та мохуватки).
Завдовжки лише 1,3 см, це була коротка істота, вкрита щільним, рівномірним рядом пластин на спині. Ця асиметрична броня оточувала м’ясисте тіло з низкою сплощених часток, що виступали з боків. Пучки щетинок виступали з тіла між лопатями та бронею.
Багато лопатей, пучки щетинок і панцирі на спині свідчать про те, що за життя Wufengella була розділена на частина чи сегменти, як сучасний дощовий черв’як.
Тваринний світ складається з більш ніж 30 основних планів тіла, які класифікуються як типи. Кожен тип має набір особливостей будови, які відрізняють їх один від одного. Лише деякі такі риси зустрічаються більше ніж в однієї групи тварин. Це свідчить про дуже швидкий темп еволюції, під час якої виникли ці типи, так званий Кембрійський вибух, близько 550 мільйонів років тому.
Брахіоподи – це тип, який зовні нагадує двостулкових молюсків, оскільки вони мають пару раковин і живуть на морському дні, скелях чи рифах. Однак, дивлячись всередину, брахіоподи відрізняються за багатьма параметрами будови. Наприклад, брахіоподи фільтрують воду за допомогою пари щупалець, складених в підковоподібний орган.
Такий орган називається лофофор, і брахіоподи поділяють лофофор з двома іншими великими групами, які називаються форонідами та мохуватками. Анатомічні дані узгоджуються з молекулярними дослідженнями, котрі вказують на те, що брахіоподи, мохуватки та фороніди є найближчими живими родичами. Разом вони формують групу, яка називається Lophophorata на честь їх фільтруючого органу живлення.
Wufengella bengtsoni належить до групи кембрійських скам’янілостей, які мають вирішальне значення для розуміння того, як еволюціонували лофофорові. Вони називаються томмотиідами, і завдяки цим скам’янілостям вчені змогли зрозуміти, як еволюціонували дві раковини в брахіоподів від предків, що мали багато пластин, розташованих у вигляді конуса або трубки.
Вченим вже давно була відома група томмотиідів, яка називається каменелани. Палеонтологи, що знаходили ці раковини, вважали, що вони були прикріпленими до рухливого організму, який повзав, а не був закріпленим на одному місці.
Скам’янілість Wufengella bengtsoni є повним каменелановим томмотиідом, який показує, як виглядав довгоочікуваний червоподібний предок лофофорів.
Хоча скам’янілість відповідає палеонтологічному прогнозу про те, що предками лофофорів були спритні, броньовані черв’яки, але поява їх м’якої анатомії привертає увагу до деяких гіпотез про те, як лофофорові можуть бути пов’язаними з кільчастими червами.
Біологи давно помітили, що брахіоподи мають множинні, парні порожнини тіла, унікальні структури нирок, а їх личинки мають пучки щетинок на спині. Це вказувало вченим наскільки брахіоподи нагадують кільчастих червів. Знахідка Wufengella показує, що ця схожість є відображенням спільного походження. Спільний предок лофофорів і кільчастих червів мав анатомію, найбільш схожу на анатомію кільчастих червів.
У якийсь момент предок лофофорів, томмотиід, став сидячим і розвинув суспензійне живлення – ловлю зважених у воді частинок. Тоді довге, червоподібне тіло з численними, повторюваними відділами стало менш корисним і редукувалося.
Скам’янілості
