Vulcanoscaptor — вимерлий рід кротів (родина Talpidae) з епохи пліоцену. Єдиний відомий вид, Vulcanoscaptor ninoti, жив на території сучасної Іспанії приблизно 3,25 мільйона років тому.
Скам’янілі рештки Vulcanoscaptor ninoti були знайдені в 2010 році під час систематичних розкопок на палеонтологічному об’єкті Кемп дельс Ніньотс (Camp dels Ninots) в муніципалітеті Кальдес-де-Малавелья (Жирона, Каталонія). Вид був описаний у 2025 році міжнародною командою дослідників з Каталонського інституту палеоекології людини та соціальної еволюції (IPHES-CERCA), Автономного університету Барселони (UAB) та Каталонського інституту палеонтології Мікель Крузафонт (ICP-CERCA).
Назва роду походить від латинського слова «Vulcan», римського бога вогню, що вказує на вулканічну природу району походження, та «-scaptor», від давньогрецького слова «scaptein», що означає «копати». Назва виду походить від «ninot», місцевого слова, що означає опалові конкреції «у формі ляльки», які зазвичай зустрічаються в типовому місцезнаходженні виду, Camp dels Ninots.
Дослідження очолили Адріана Лінарес-Мартін (Adriana Linares-Martín), аспірантка з Університету Ровіра і Вірджилі та IPHES-CERCA, та доктор Марк Фуріо (Marc Furió), професор геології в Автономному університеті Барселони.
Голотип Vulcanoscaptor ninoti є одним з найповніших і найстарших скам’янілих решток кротів, знайдених в Європі. Зразок зберігся в надзвичайно хорошому стані й включає:
- Повну нижню щелепу з повним зубним рядом
- Частину тулуба
- Кілька кісток передніх і задніх кінцівок
- Багато елементів, що залишилися в анатомічному з’єднанні
Такий виняткових стан збереження є надзвичайно рідкісним для дрібних ссавців, таких як кроти. Скам’янілість була частково вкладена в дуже компактний осадовий блок і була вилучена цілком під час розкопок.
Для детального вивчення без пошкодження команда використовувала високороздільну мікро-комп’ютерну томографію, що дозволило створити точну тривимірну цифрову реконструкцію скелета. Цей метод дозволив проаналізувати надзвичайно малі та делікатні структури, такі як фаланги та зуби. Їх було б майже неможливо вивчити іншими методами.
Структура передпліччя та передніх кінцівок Vulcanoscaptor ninoti виявляє високий ступінь адаптації до підземного способу життя:
- Плечова кістка особливо міцна з виступаючими гребінями
- Обширні ділянки для прикріплення м’язів
- Фаланги свідчать про потужні копальні здібності
Цікаво, що той факт, що особина була збережена в озерних відкладах і в боковому положенні, припускає можливість наявності деяких здібностей до водного пересування. Однак, це не може бути підтверджено з певністю.
Анатомічні та філогенетичні аналізи показали, що Vulcanoscaptor ninoti належить до триби Scalopini. Це група кротів, які сьогодні зустрічаються лише в Північній Америці та частинах Азії. Попри свою явно підземну морфологію, цей кріт тісно пов’язаний із сучасними північноамериканськими видами родів Scapanus та Scalopus.
Це відкриття в пліоценових відкладах Південної Європи свідчить про значно складніший еволюційний і палеогеографічний сценарій, ніж передбачалося раніше. Присутність цього виду в Європі припускає минулі трансконтинентальні міграції кротів, що кидає виклик припущенню про те, що це ссавці з низькою здатністю до розповсюдження.
Кемп дельс Ніньотс — це палеонтологічний об’єкт у кратері пліоценового маарового вулкана, який пізніше був заповнений озерними відкладами, що осідали в безкисневих умовах. Це середовище створило виняткові умови збереження, що дозволило зберегти багатий, безперервний і надзвичайно добре збережений літопис скам’янілостей.
Об’єкт був оголошений культурним надбанням національного значення (BCIN) урядом Каталонії в 2015 році й вважається провідним fossil-lagerstätte в Європі для цього геологічного періоду.
Скам’янілості
