Voay 🦤 Вимерлий світ

Voay robustus (Grandidier & Vaillant, 1872) – вимерлий в голоцені вид крокодилів з родини Crocodylidae, знайдений на Мадагаскарі. Єдиний вид роду Voay Brochu, 2007. Voay robustus мав довжину до 5 м і важив до 500 кг. Таким чином, це був один з найбільших хижаків Мадагаскару за всю історію і, можливо, екологічно був ідентичний сучасним Малагасійським нільським крокодилам (лат. Crocodylus niloticus madagascariensis).

Однією з незвичайних рис V. robustus, що відрізняють його від інших крокодилів, є наявність помітних «рогів», які ростуть із задньої частини черепа. Насправді вони є задньолатерально розширеними кутами лускатої кістки. Інші споріднені крокодили, такі як Aldabrachampsus, також мали подібні кісткові вирости, хоча у Aldabrachampsus ці вирости були більше схожі на гребені, ніж на роги. У Voay була коротша і глибока морда, ніж у сучасного Crocodylus niloticus, а також відносно міцні кінцівки. Остеодерми мали високі кілі і були дорсально симетричні з вигнутими краями, що проходили по всій довжині посткраніального тіла.

Коли вид Voay robustus був вперше описаний в 1872 році, його помістили до складу сучасного роду Crocodylus. Однак, новий викопний вид розділяє деякі ознаки будови скелета з родом Osteolaemus, навіть більше, ніж з Crocodylus. Це і змусило виділити його в 2007 році в окремий рід. За іншою точкою зору, можливо, він взагалі є синонімом виду Crocodylus niloticus.

Нільський крокодил (Crocodylus niloticus) також відомий з Мадагаскару, але є деякі суперечки щодо того, співіснували нільський крокодил і Voay на Мадагаскарі одночасно або нільські крокодили колонізували Мадагаскар, щоб заповнити нішу хижаків, що залишилася після зникнення Voay. На даний момент будь-яка з цих теорій правдоподібна, оскільки, хоча вони і мають однаковий розмір, Voay морфологічно відрізняється від C. niloticus. Основна відмінність полягає в міцних кінцівках, а оскільки крокодили зазвичай покладаються на хвости при плаванні, сильніші кінцівки можуть свідчити про те, що Voay проводив на землі більше часу, ніж C. niloticus. Це також може означати більш сильну схильність до полювання і, можливо, поїдання падла на суші, що зменшувало б конкуренцію з C. niloticus.

Voay також мав пропорційно коротшу і глибшу морду, ніж C. niloticus, з носовими отворами, які також зменшені в розмірах, що вказує на іншу харчову спеціалізацію ніж у довгомордих C. niloticus. Якщо вони мешкали в одній і тій же місцевості, можливо, що вони могли б співіснувати, ведучи різні способи життя. Такий прецедент можна побачити подивившись на південноамериканських крокодилів міоцену. Тут існували три гігантських крокодили: Purussaurus, Gryposuchus і Mourasuchus. Всі троє жили в одній і тій же географічній області, але кожен спеціалізувався на своїй стратегії харчуванні. У Purussaurus був череп, схожий на череп каймана, що вказує на те, що він був мисливцем на велику здобич. Gryposuchus більше скидався на гавіала і був пристосований до полювання на рибу. Mourasuchus, здається, харчувався фільтрацією, фільтруючи велику кількість маленьких тварин. Хоча ми до сьогодні не знаємо точно, як добре ці три крокодили ладнали, цілком можливо, що вони могли жити в одних і тих же водних системах, не змагаючись за одну і ту ж здобич один з одним.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter