Vagaceratops — рід цератопсів з Канад 🦤 Вимерлий світ

Vagaceratops — рід травоїдних цератопсових динозаврів. Це хазмозавровидовий цератопсид, який жив у пізньому крейдяному періоді (пізньому кампані) на території сучасної Альберти, Канада. Його скам’янілості були знайдені в формації Верхнього парку динозаврів. Іноді його включають до роду Chasmosaurus як Chasmosaurus irvinensis, замість того, щоб визнати його власним родом.

Vagaceratops був цератопсом середнього розміру, досягаючи 4,5 м в довжину і вагою 1,2 т. Він відомий насамперед за трьома викопними черепами. Довжина черепа голотипу становить 141 сантиметр. Хоча загальна будова була типовою для цератопсидів (тобто дзьоб, як у папуги, велика оборка на шиї та носовий ріг), вона має деякі особливості.

Черепи характеризуються редукованим надбрівним рогом, надбрівними рогами, які зведені до низьких валиків, та більшою мордою порівняно зі спорідненими тваринами. Vagaceratops мали менші тім’яні отвори, ніж більшість цератопсид, і мали дивну конфігурацію епоципіталів (кісток, що оточують оборку). Він мав десять епоципіталей, вісім з яких були центрально сплющені, вигнуті вперед і вгору і зрослися між собою, утворюючи зазубрений край вздовж задньої частини оборки. Оборка була коротшою і більш квадратної форми, ніж у інших хасмозаврів, будучи ширшою, ніж довшою.

Vagaceratops був названий Скоттом Семпсоном (Scott D. Sampson), Марком Лоуеном (Mark A. Loewen), Ендрю Фарком (Andrew A. Farke), Еріком Робертсом (Eric M. Roberts), Кетрін Форстер (Catherine A. Forster), Джошуа Смітом (Joshua A. Smith) та Аланом Тітусом (Alan L. Titus) у 2010 році. Типовим видом є Vagaceratops irvinensis. Цей вид спочатку був описаний як вид хасмозавра (C. irvinensis) у 2001 році. Його родинні відносини залишаються предметом дискусій. Vagaceratops в різний час вважався родичем Kosmoceratops або Chasmosaurus.

Нещодавно було висловлено припущення, що в Chasmosaurinae відбувся глибокий еволюційний розкол між кладою Chasmosaurus та кладою Pentaceratops. Vagaceratops, за гіпотезою, був останнім представником клади хасмозаврів з північної Ларамідії, а останнім представником клади був його близький родич Kosmoceratops.

Цікаво, що на стегновій кістці четвертий вертлюг — місце прикріплення м’яза, що піднімає основу хвоста, розміщений досить високо, явно над серединою стрижня. Це свідчить про високу швидкість ходьби. Однак, це суперечить низькій швидкості руху, яку має передня кінцівка. Холмс пояснив це гіпотезою, яку він висловлював раніше: що цератопсіди ходили з досить хиткими передніми кінцівками. Оскільки вони все одно не рухалися у фазі з прямими задніми ногами, це дозволило б останнім рухатися трохи швидше. Це все рівно залишає проблему того, як короткі передні кінцівки з їх невеликим розмахом могли встигати за задніми кінцівками.

Vagaceratops використовувався в реконструкціях для перевірки того, як насправді стояли динозаври-цератопси. Палеонтологи запропонували декілька варіантів від розпростертої позиції, коли ноги розставлені в сторони назовні, як у ящірок, до більш колоноподібного розташування, коли ноги підтримують тіло знизу. Комп’ютерне моделювання, проведене у 2007 році Алексом Тірабассо (Alex Tirabasso), продемонструвало, що ноги насправді працювали найбільш ефективно у проміжному положенні між цими двома класичними реконструкціями. Ця проміжна форма дозволяла краще переносити вагу, а також забезпечувала більшу гнучкість при харчуванні та пересуванні.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter