Unnuakomys — викопний рід примітивних ссавців родини Pediomyidae, що існував у пізній крейді (69 млн років тому). Викопні рештки ссавця знайдені в кар’єрі Кікак-Тегосеак у відкладеннях формації Принц-Крік в окрузі Норт-Слоуп на крайньому півночі Аляски. Типовий вид — Unnuakomys hutchisoni.
Наприкінці крейди, близько 69 мільйонів років тому, найрізноманітнішими і найчисленнішими ссавцями північної півкулі були метатерії, близькі родичі сучасних сумчастих. Unnuakomys hutchisoni був найбільш північним з усіх цих метатеріїв.
Unnuakomys жив глибоко за Полярним колом приблизно 69 мільйонів років тому (нижній маастрихтський етап фауни). Він був не набагато більшим за хатню мишу (Mus musculus). Ймовірно, що ця маленька істота вела нічний спосіб життя і, можливо, ховалася в нори, щоб захистити себе від періодів екстремальних холодів. Unnuakomys відомий з більш ніж шістдесяти викопних зразків, переважна більшість з яких це крихітні зуби, але були знайдені і дві зубні кістки разом з фрагментом верхньої щелепи. Цей маленький ссавець допомагає поповнити багату, різноманітну і унікальну пізньокрейдяну біоту Аляски.
Клімат пізньої крейди в цій частині світу не був таким суворим, як сьогодні, але тварини, що жили так далеко на півночі, мали б витримувати близько чотирьох місяців повної темряви щороку, а температура часто опускалася б нижче нуля. Викопний матеріал, що представляє U. hutchisoni, був зібраний під час просіювання відкладів з місцезнаходження Педіоміс Пойнт (Pediomys Point) формації Принц-Крік (Prince Creek), що відслонюються вздовж річки Колвілл на північному схилі Аляски.
Ця частина Аляски близько 69 мільйонів років тому знаходилась на 80 градусів північної широти. Колись вважалося, що ці високі широти були практично позбавлені життя, але ця думка поступово змінилася, оскільки було знайдено більше скам’янілостей. Знахідки зубів U. hutchisoni в Педіоміс Пойнт значно переважають над зубами інших ссавців. Це може бути пов’язано з відбором проб, однак, може бути і артефактом збереження. Існує ймовірність, хоч і досить мала, що рештки цього крихітного ссавця збереглися краще, ніж кістки і зуби інших ссавців. Велика кількість скам’янілостей Unnuakomys, по відношенню до інших ссавців, може вказувати на те, що ця крихітна тварина процвітала в середовищі далеко за Полярним колом, кліматичні екстремуми якого могли виступати в якості біогеографічного бар’єру, котрий перешкоджав вторгненню інших видів пізньокрейдових ссавців.
Відображаючи ймовірну екологію цього мініатюрного сумчастого — тварини, добре пристосованої до життя в темряві, вчені дали новому ссавцю родову назву Unnuakomys. Це суміш грецької мови та мови корінних індіанців інупіаків, що означає “нічна миша”. Видова назва вшановує палеонтолога Говарда Хатчісона (J. Howard Hutchison), який був першою людиною, що виявила і дослідила це викопне місцезнаходження.
Безумовно, найміцнішою частиною скелетів більшості ссавців є зуби, завдяки їх покриттю твердою емаллю. Саме форма зубів і характер їх зносу, особливо форма корінних зубів, дозволяє палеонтологам визначити вид знайденого ссавця, просто оглянувши зуби. Зуби ссавців мають унікальні горбки на коронці, які відрізняються від виду до виду і, як наслідок, мають високу діагностичну цінність. Трикутні горбки на зубах U. hutchisoni нагадують трикутні леза, що асоціюються з манікюрними ножицями і є типовими для комахоїдних.
Скам’янілості
Джерела
- https://alphynix.tumblr.com/post/704732116755398656/towards-the-end-of-the-cretaceous-about-69
- https://blog.everythingdinosaur.com/blog/_archives/2019/02/24/mini-marsupial-lived-amongst-arctic-dinosaurs.html
- https://www.deviantart.com/amorousdino/art/Fall-Snackings-886360852
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Unnuakomys_hutchisoni
- https://en.wikipedia.org/wiki/Unnuakomys