Повернемо вимерлих тварин до життя
Період існування: силур
443,8–419,2 млн років тому.
Перший вихід на суходіл судинних рослин — риніофітів (Rhyniophytina) та подібних їм. Перші багатоніжки (Millipedes), такі як артроплеври (Arthropleura) на суходолі. Поява перших щелепних риб (Gnathostomata), як наслідок — розквіт броньованих безщелепних (Agnatha) у морях, таких як остракодерми (Ostracoderm). Ракоскорпіони (Eurypterid) сягають великих розмірів. У морях поширені корали — табуляти (Tabulata) і ругози (Rugosa), брахіоподи — пентамеріди (Pentamerida), ринхонеліди (Rhynchonellida); різноманітні трилобіти (Trilobita) і молюски (Mollusca); зустрічаються граптоліти (Graptolithina). Початок каледонського орогенезу в Британії та Скандинавських горах, що продовжився в девонському періоді як акадійський орогенез. Вщухають таконський орогенез у Північній Америці і лахланський орогенез на австралійському континенті.
Goniophyllum — силурійський рід ругозових коралів, відомий зі Швеції, Норвегії, Канади, Великобританії та США. Його легко впізнати за “кришечками” та чіткою квадратною формою. Рід був описаний Мілном-Едвардсом (Milne-Edwards) та Хайме (Haime) в 1851 році.
Auchenaspis — рід вимерлих панцирних безщелепних риб ряду Thyestiida, що мешкав в силурі. Рештки представників роду були знайдені в Європі, зокрема, в Англії. Типовий вид — A. salteri з пізнього силуру Англії. В Англії скам’янілості A. salteri знайдені у великій кількості в нижніх шарах старого червоного пісковика (Old Red Sandstone) в Ледбері, графство Херефордшир.
Mixopterus — рід ракоскорпіонів родини Mixopteridae, що існував у пізньому силурі (426-416 млн років тому). Викопні рештки тварини знайдені в Норвегії та США. Сліди, які приписують Mixopterus, були виявлені в родовищах викопних решток в Рінгерике (Норвегія).
Venustulus — рід синзіфосуринів, парафілетичної групи викопних хеліцерових членистоногих. Раніше Venustulus вважався частиною клади Prosomapoda. Скам’янілості єдиного типового виду, V. waukeshaensis, були виявлені у відкладеннях силурійського періоду у Вісконсині, США та описані у 2005 році. Venustulus є одним із небагатьох родів синзіфосурин, у яких викопні рештки зберегли докази наявності придатків.
Mimetaster — девонський мареломорф, відомий із сланців Хунсрюк (Германія), що датуються нижнім девоном та формації Флореста (Floresta Formation, нижній ордовик, Аргентина). Він є найпоширенішим членистоногим (за винятком трилобітів) у цій місцевості та відомий із понад 100 екземплярів, у тому числі три молоді особини. Ймовірно, ці тварини жили невеликими групами.
Parioscorpio — вимерлий рід членистоногих. Він відомий з біоти Ваукеша силурійського віку з формації Брендон-Брідж поблизу Вокеші, штат Вісконсін. Включає один вид — P. venator.
Deiphon — своєрідний рід силурійських трилобітів з ряду Phacopida, родини Cheiruridae. Його рештки були виявлені на території Західної та Центральної Європи, а також у центрі та на заході США. Типовий вид, Deiphon forbesi, відомий з відкладень Богемії. Він був відкритий і вперше описаний французьким палеонтологом Йоахімом Баррандом (Joachim Barrande) у 1850 році. Відомий тим, що мав дуже незвичайну форму, завдяки чому його рештки легко впізнаються в геологічних формаціях.
Hexameroceras – рід наутилоїдних головоногих молюсків з родини Hemiphragmoceratidae ряду Oncocerida, що мешкав у середньому та пізньому силурі. Його скам’янілості були знайдені в Північній Америці в Індіані, Нью-Йорку, Огайо та Вісконсині та в Європі в Чехії.
Terropterus – рід евриптерид, вимерлої групи водних членистоногих. Типовий і єдиний вид Terropterus, T. xiushanensis, відомий з родовищ раннього силурійського віку в Китаї.
Thanahita distos – вид лобоподів (лат. Lobopoda) з середнього силуру Великобританії (~ 430 млн. років тому). Лобоподи (лат. Lobopoda, від грец. Λοβός – частка і πούς – нога) – надтип безхребетних з групи линяючих (Ecdysozoa). Тварини з сегментованим тілом і нечленованими кінцівками. Сучасні представники лобопод: оніхофори і тихоходи. Викопні рештки відомі з відкладень, починаючи з едіакарію (Xenusion auerswaldae).