Повернемо вимерлих тварин до життя
2,58 млн років тому – 11 700 років тому.
Послідовні зледеніння і потепління, збільшення кількості опадів у тропіках. Тундра заросла низькою рослинністю, у тваринному світі переважають великі ссавці, які вимирають наприкінці епохи. Еволюція людини триває, Homo neandertalensis і Homo sapiens живуть пліч-о-пліч у Європі; еволюціонують основні раси людей. В антропології період палеоліту відповідає періоду плейстоцену.
Leptobos — вимерлий рід великих плейстоценових биків, що мешкали в Європі і Азії. Представники роду досягали ваги в 320 кг. Його часто вважають предком бізонів. Він відомий з раннього плейстоцену Європи (віллафранкський ярус) і східного Середземномор’я, Індії (Шивалік) і Китаю.
Stegoloxodon — вимерлий рід карликових слонів, відомий з раннього плейстоцену Індонезії. Він містить два види: S. indonesicus з Яви та S. celebensis з Сулавесі. Його спорідненість з іншими слонами не визначена.
Plohophorus — вимерлий рід гліптодонтових, який жив з пізнього міоцену до раннього плейстоцену. Його скам’янілі рештки були знайдені в Південній Америці.
Xenosmilus — вимерлий рід з клади Machairodontinae, або шаблезубих кішок. Типовий вид — Xenosmilus hodsonae.
Celebochoerus — вимерлий рід гігантських свиневих (Suidae). Рід існував у пліоцені та плейстоцені на Сулавесі, Індонезія (Celebochoerus heekereni), та в середньому плейстоцені на Лусоні, на Філіппінах (Celebochoerus cagayanensis).
Protocyon — вимерлий рід великих псових, ендемічних для Південної та Північної Америки пізнього плейстоцену, що жив від 781 до 12 тисяч років тому.
Mullerornis — вимерлий рід епіорнісових птахів (Aepyornithidae) з Мадагаскару. Типовий і єдиний вид — Mullerornis modestus.
Titanochelon — вимерлий рід гігантських черепах, відомий від раннього міоцену до початку плейстоцену в Європі. Ареал його поширення простягався від Піренейського півострова до Анатолії. Деякі представники роду були більшими, ніж сучасні гігантські черепахи, з довжиною панцира до 2 м.
Dynatoaetus — вимерлий рід великих хижих птахів з плейстоцену Австралії. Це один з найбільших відомих хижаків регіону, за розмірами він поступається лише новозеландському орлу Хааста (Hieraaetus moorei). Хоча Dynatoaetus близький до сучасних грифів, однак демонструє чіткі адаптації до активного хижацького способу життя. Рід монотипний, тобто містить лише один вид — D. gaffae.
