Loxomma — рід карбонових тетрапод-стегоцефалів із Великобританії та Північної Америки. Описана у 1862 році. Вперше вона була описана в 1862 році Томасом Гекслі (Thomas Henry Huxley), подальший опис був проведений в 1870 році, коли були знайдені ще два черепа. Здебільшого Loxomma асоціюється з територією Сполученого Королівства. Тварина мала схожі риси як з сучасними рептиліями, так і з рибами. У неї було 4 кінцівки, схожі на весла, які вона використовувала для плавання в озерах, але дихала Loxomma повітрям. Їхній раціон складався здебільшого з живої риби. Вони належать до ряду Baphetidae, які відрізняються очницями у формі замкової щілини, а сама Loxomma відрізняються унікальною текстурою на черепі, яка нагадує стільники.
Період існування: карбон
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Gerarus
Gerarus – вимерлий рід комах-археортоптерів (Archaeorthopteran) і один з найпоширеніших родів карбонових комах, знахідки відомі з Європи та Північної Америки. Вони мали розмах крил до 10 сантиметрів і роздуту грудну клітку, озброєну гострими шипами довжиною до 1 міліметра.
Lethiscus
Lethiscus stocki – викопний вид примітивних земноводних ряду Аістоподи (Aistopoda). Вузькоспеціалізована змієподібна амфібія, що існувала в кам’яновугільному періоді (343-336 млн років). Скам’янілі рештки виду знайдені в Шотландії.
Pipiscius
Pipiscius zangerli – це вимерлий вид міног, який жив близько 300 мільйонів років тому, в епоху середнього пенсільванію карбонового періоду. Він мав характерний короноподібний рот, що містив кільце радіально розташованих зубів.
Allenypterus
Allenypterus — рід доісторичних лопатеперих риб, яка жила під час башкирського віку пізнього карбону, 318 мільйонів років тому). Скам’янілості були виявлені у вапняку Бер-Галч, штат Монтана, США. Рід був описаний в 1969 році.
Squatinactis
Squatinactis — вимерлий рід хрящових риб підкласу Пластинозяброві (Elasmobranchii). Класифікація цього роду досить проблематична. Наразі рід відносять до монотипового ряду Squatinactiformes з монотиповою родиною Squatinactidae.
Hyloplesion
Hyloplesion – вимерлий рід мікробрахоморфних мікрозаврів. Це типовий і єдиний рід родини Hyloplesiontidae. Скам’янілості були знайдені в Чехії поблизу міст Пльзень, Ниржани та Тршемошна і датуються середнім пенсильванієм (верхній карбон). Типовий вид – H. longicostatum, названий у 1883 р. Два види, що належать до різних родів, Seeleya pusilla та Orthocosta microscopica, були синонімізовані з H. longicostatum і вважаються дуже незрілими особинами.
Ophiderpeton
Ophiderpeton — рід примітивних стегоцефалів (або тонкохребцевих), єдиний в родині Ophiderpetontidae ряду аїстоподи (Aistopoda). Існував за часів кам’яновугільного періоду (336,0-307,0 млн років тому). Викопні рештки знайдені в Ірландії, Шотландії (Великобританія), а також в Аризоні і Огайо (США). Назва роду означає «гад-змія».
Etacystis
Etacystis communis — м’якотіле безхребетне, котре жило у мілководних тропічних прибережних водах мулистих лиманів протягом пенсильванію, близько 300 мільйонів років тому. Пенсильваній — верхній геологічний відділ кам’яновугільної системи стратиграфічної шкали США. Тут він часто розглядається як самостійна система, приблизно відповідає верхньому карбону Західної Європи
Parageralinura
Parageralinura – вимерлий рід павукоподібних ряду Uropygi з родини Thelyphonida (батогові скорпіони), який жив у Європі за часів карбону. Назва Uropygi пов’язана з наявністю батоговидного хвостового придатку і означає «хвіст на заду» (грец. οὐροπύγιον, від слів οὐρά – «хвіст» і πυγή – «зад»).