Albalimulus -вимерлий рід мечохвостів, що походить з раннього карбону Шотландії. Типовий вид – Albalimulus bottoni, це може бути найдавніший представник сучасної родини Limulidae. Відомий з однієї скам’янілості, де відсутній тельсон (кінцевий придаток панцира).
Період існування: карбон
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Bandringa
Bandringa — вимерлий рід пластинозябрових (Elasmobranchii) хрящових риб, відомий з пенсільванського підперіоду кам’яновугільного періоду, який був частиною монотипної родини Bandringidae. На сьогодні відомий один вид – B. rayi, описаний у 1969 році. Він відомий з винятково збережених особин, знайдених у Мазон-Крік Лагерштетт, штат Іллінойс, що датуються пізнім московським ярусом.
Syllipsimopodi
Syllipsimopodi — вимерлий представник головоногих молюсків, що належить до клади Vampyropoda, предків кальмарів-вампірів. Типовий і єдиний відомий вид – Syllipsimopodi bideni, названий на честь президента США Джо Байдена. Добре збережену скам’янілість голотипу було знайдено у родовищі вапняку Bear Gulch в американському штаті Монтана в 1988 році. Представники роду мали довжину 12 см і мали 10 щупальців із присосками, при цьому два щупальця були довшими за інші. На даний момент це найстаріший відомий головоногий молюск із присосками на щупальцях.
Woodwardopterus
Woodwardopterus — це рід доісторичних евриптерид, який класифікуються як частина родини Mycteroptidae чи частина родини Woodwardopteridae. Типовий вид – W. scabrosus, відомий з нижнього кам’яновугільного періоду Гленкартхольма, Шотландія. Спочатку він був класифікований як Eurypterus scabrosus, але пізніше, у 2005 році, був віднесений до власного роду та пов’язаний з новою власною родиною Woodwardopteridae всередині Mycteropoidea, ймовірно, як сестринський таксон Megarachne.
Joermungandr
Joermungandr — вимерлий рід рекумбіространового (клада Recumbirostra) лепоспондила з пізнього кам’яновугільного періоду Іллінойсу. В даний час він містить один вид, Joermungandr bolti. Ця звивиста рептилія з довгим тілом, яка жила близько 310 мільйонів років тому, була названа на честь легендарної гігантської змії в міфології вікінгів, яка колись боролася з Тором, скандинавським богом грому.
Oestocephalus
Oestocephalus — вимерлий рід аістопод-стегоцефалів, який жив у кам’яновугільному періоді. Скам’янілості були знайдені в Чехії, а також в Огайо та Іллінойсі в Сполучених Штатах. Це типовий рід родини Oestocephalidae, хоча раніше його відносили до родини Ophiderpetontidae, яка зараз вважається парафілетичною. Рід описав Едвард Дрінкер Коуп (Edward Drinker Cope) у 1868 році і він зараз містить два види: O. amphiuminus та O. nanum.
Arthropleura
Артроплевра (лат. Arthropleura) — рід вимерлих членистоногих, були далекими родичами сучасних багатоніжок, жили в пізньому карбоні (кам’яновугільному періоді), 340–280 млн років тому. Мешкали на території нинішньої північно-східної частині Північної Америки і Шотландії. Вони — найбільші за розміром з відомих сухопутних безхребетних Землі за всю її історію.
Plesiosiro
Plesiosiro — вимерлий рід павукоподібних, відомий виключно за дев’ятьма екземплярами з верхнього кам’яновугільного періоду Козлі, Стаффордшир, Сполучене Королівство. Рід є монотипним та представлений лише видом Plesiosiro madeleyi. Цей вид був описаний Реджинальдом Іннесом Пококом (Reginald Innes Pocock) у його важливій монографії 1911 року про британських павукоподібних кам’яновугільного періоду. Це єдиний відомий представник ряду Haptopoda.
Protochimaera
Protochimaera – рід химероподібних риб відомий з раннього карбону (візейський і серпухівський віки; 338-332 млн. років тому) Центральної Росії та описаний в 2021 році. Рід включає один вид – Protochimaera mirabilis (Протохімера дивовижна). Це найдавніша у світі знахідка для ряду химерних риб (Chimaeriformes), що збільшує історію групи на 15 мільйонів років.
Cervifurca
Cervifurca — вимерлий рід риб з ряду Iniopterygiformes, описаний в 1997 році та відомий з сланців Екселло (формація Карбондейл, верхній карбон) з кар’єру Бетел, південна частина округу Пайк, штат Індіана, США. Родова назва означає “оленяча вилка”.