Повернемо вимерлих тварин до життя
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Amynilyspes — вимерлий рід багатоніжок-броненосців, що характеризується чотирнадцятьма тергітами, великими очима та видатними шипами. Особини досягають до 30 мм в довжину. Рештки представників роду описані з кам’яновугільних відкладень Канади, Чехії, Франції, Великої Британії та США.
Ornithoprion — це вимерлий рід суцільноголових євгенеодонтів, близький до Caseodus. Він жив під час пізнього карбону, приблизно 315-307 мільйонів років тому, у мілководному тропічному морі, яке охоплювало територію сучасної південно-західної Індіани, США. Типовий вид — Ornithoprion hertwigi. У різних видів була подовжена нижня щелепа. Відкриття та опис Ornithoprion допомогли встановити багато аспектів анатомії черепа євгенеодонтів, які раніше можна було отримати лише з даних про зуби.
Cryptovenator — вимерлий рід сфенакодонтидових пелікозаврів, що існував у Німеччині в пізньому карбоні (пізній гжельський вік, 300 млн ± 2,4 млн років). Він відомий з голотипу LFN−PW 2008/5599−LS, фрагменту правої нижньої щелепи, зібраного з темного дрібнозернистого пісковика формації Ремігіусберг. Його назвали і описали в 2011 році Йорг Фребіш (Jörg Fröbisch), Райнер Р. Шох (Rainer Schoch), Йоганнес Мюллер (Johannes Müller), Томас Шиндлер (Thomas Schindler) і Дітер Швайс (Dieter Schweiss). Типовий вид — Cryptovenator hirschbergeri.
Eoscansor — це вид невеликих варанопідних евпелікозаврів (далекі родичі ссавців), які жили у кам’яновугільному періоді (верхній пенсильваній) на півночі Нью-Мексико, США, 305 мільйонів років тому. Типовий вид — Eoscansor cobrensis. Ця тварина мала довжину 24,5 сантиметра і важила 58,3 грами. Зуби свідчать про те, що Eoscansor, ймовірно, полював на комах. Невеликий розмір і хапальні кінцівки вказують, що цей тетрапод був дуже спритним і, ймовірно, лазив по деревах.
Pulmonoscorpius — гігантський викопний рід скорпіонів з родини Centromachidae, що жив у палеозойській ері. Виявлений в відкладах кам’яновугільного періоду (East Kirkton Limestone Formation, Brigantian; 336,0—326,4 млн років) у Шотландії (Великобританія). Типовий вид — Pulmonoscorpius kirktonensis.
Harpagofututor – вимерлий рід хрящових риб з раннього карбону (міссісіпський період) Північної Америки. Це була рибина у формі вугра та майже без луски. Близько 20 см завдовжки вона плавала з деякою допомогою плавців, але також покладалася на рух всього тіла. Зуби були пристосовані до поїдання молюсків.
Nagini — вимерлий рід чотириногих із клади Recumbirostra, відомий із середнього кам’яновугільного періоду викопних пластів Мазон-Крік, Іллінойс, США. Типовий і єдиний вид, Nagini mazonense, був названий Ар’яном Манном (Arjan Mann) з колегами у 2022 році на основі двох зразків, обидва з яких, як і інші скам’янілості з Мазон-Крік, зберегли м’які тканини. Родова назва походить від слова Nāgá на санскриті, що означає «змія».
Albalimulus -вимерлий рід мечохвостів, що походить з раннього карбону Шотландії. Типовий вид – Albalimulus bottoni, це може бути найдавніший представник сучасної родини Limulidae. Відомий з однієї скам’янілості, де відсутній тельсон (кінцевий придаток панцира).
Bandringa — вимерлий рід пластинозябрових (Elasmobranchii) хрящових риб, відомий з пенсільванського підперіоду кам’яновугільного періоду, який був частиною монотипної родини Bandringidae. На сьогодні відомий один вид – B. rayi, описаний у 1969 році. Він відомий з винятково збережених особин, знайдених у Мазон-Крік Лагерштетт, штат Іллінойс, що датуються пізнім московським ярусом.
Syllipsimopodi — вимерлий представник головоногих молюсків, що належить до клади Vampyropoda, предків кальмарів-вампірів. Типовий і єдиний відомий вид – Syllipsimopodi bideni, названий на честь президента США Джо Байдена. Добре збережену скам’янілість голотипу було знайдено у родовищі вапняку Bear Gulch в американському штаті Монтана в 1988 році. Представники роду мали довжину 12 см і мали 10 щупальців із присосками, при цьому два щупальця були довшими за інші. На даний момент це найстаріший відомий головоногий молюск із присосками на щупальцях.