Повернемо вимерлих тварин до життя
358,9–298,9 млн років тому.
Планета вкрита вологими лісами на болотистих ґрунтах, що утворюють товщі покладів кам’яного вугілля. Найвищій рівень кисню в атмосфері Землі за увесь час її існування. Великі площі мілководних морів. В океанах поширені гоніатіти (Goniatite), плечоногі (Brachiopoda), мохуватки (Bryozoa), двостулкові (Bivalvia), форамініфери (Foraminifera) та корали. Типові лепідодендрони (Lepidodendron), папороті-сигілярії (Sigillaria), каламіти (Calamites), кордаїти (Cordaites). Морські ракоскорпіони (Eurypterida) завойовують прісні водойми й переходять до амфібійного типу життя. Разом з ними лопатепері риби ризодонти (Rhizodontida) стають головними прісноводними хижаками. В океанах поширені акули, голкошкірі, особливо морські лілії (Crinoids) і морські бутони (Blastoidea), корали, плечоногі (Productida, Spiriferida), мохуватки (Bryozoa), гоніатіти[en] (Goniatite). Чисельність членистоногих трилобітів (Trilobita) і головоногих молюсків наутилоїдей (Nautiloidea) знижується. Поява літаючих комах (Pterygota), деякі представники яких сягали гігантських розмірів — меганеври (Meganeura), палеодиктиоптери (Palaeodictyoptera). У болотах з’являються перші чотириногі (Tetrapoda). Еволюційна радіація земноводних (Amphibia). Поява перших плазунів (Reptilia). Закінчується новозеландський тухуайський орогенез; розвивається герцинський орогенез (особливо активізується під кінець періоду); в Євразії розпочинається уральський орогенез. У східній частині Гондвани відбувається заледеніння.
Iberospondylus — вимерлий рід базальних темноспондильних амфібій, що мешкали в морському середовищі. Типовий матеріал був знайдений в амфібійному шарі кар’єру Емма в басейні Пуертольяно, провінція Сьюдад-Реал (пізній карбон), південна Іспанія. Ця знахідка збільшила вік темноспондилів на півострові на 45 мільйонів років. Типовий вид — Iberospondylus schultzei.
Euomphalus — рід викопних морських черевоногих молюсків, що жили від силуру до середньої пермі. Euomphalus — типовий рід родини Euomphalidae. Euomphalus pentangulatus (Sowerby, 1814) є його типовим видом.
Essexella — вимерлий рід жалких, відомий за скам’янілостями пізнього карбону. Рід містить один вид, E. asherae. Це один з найпоширеніших організмів у викопних шарах Мазон-Крік, штат Іллінойс. В ессекській біоті Мазон-Крік Essexella становить 42% усіх викопних знахідок.
Phlegethontia — вимерлий рід аїстоподів тетраподоморфів з кам’яновугільного та пермського періодів Європи та Північної Америки. Він був завдовжки близько 1 метра і мав легкий череп з великою кількістю отворів, на відміну від деяких більш ранніх родичів.
Spinoaequalis — рід вимерлих рептилій з ряду ареоцелідів. Він жив у верхньому карбоні (приблизно 305-300 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Північній Америці. Це один з найдавніших відомих діапсидів і, можливо, перша рептилія з водним способом життя. Типовий вид — Spinoaequalis schultzei.
Escumasia — рід загадкових викопних організмів, відомий з пізньокам’яновугільних відкладень Мазон-Крік в штаті Іллінойс, США, що датуються віком, приблизно, 308 мільйонів років тому. Типовий та єдиний вид — Escumasia roryi.
Mycterops — рід доісторичних евриптерид з родини Mycteroptidae. Міктеропси жили в кам’яновугільному періоді в Європі та Північній Америці.
Douglassarachne — вимерлий рід павукоподібних з пізнього карбону. Типовий та єдиний вид — Douglassarachne acanthopoda. Він відомий лише за одним екземпляром, знайденим у Mazon Creek Lagerstätte, штат Іллінойс, США.
Tealliocaris — рід вимерлих вищих раків ряду Pygocephalomorpha та родини Tealliocarididae. Це форми дрібних ракоподібних, що жили з пізнього девону до раннього карбону в Європі та Північній Америці. Відомо щонайменше 8 видів.
Dendromaia — вимерлий рід варанопідів з кам’яновугільного періоду Нової Шотландії, Канада. Він містить один вид, Dendromaia unamakiensis. Dendromaia — найдавніший з відомих варанопідів, ймовірно, найдавніший з відомих синапсидів, і єдиний представник родини Varanopidae, знайдений в Новій Шотландії.