Tarchia

Час існування:
Місце проживання:

Tarchia – рід травоїдних динозаврів сімейства анкілозаврид з верхньої крейди Монголії.

У 1970 році спільна польсько-монгольська експедиція виявила біля Хулсана череп невідомого анкілозаврида. У 1977 році польський палеонтолог Тереза Мар’янська (Teresa Maryańska) назвала та описала типовий зразок як Tarchia kielanae. Назва роду походить від монг. tarkhi – “мозок” і лат. ~ia, що відсилає до розміру мозку, який імовірно був більшим, ніж у спорідненого роду Saichania. Видову назву дано на честь Зофії Келан-Яворівської (Zofia Kielan-Jaworowska), яка очолювала експедицію.

Голотип ZPal MgD-I/111 був виявлений у верхньокрейдовій формації Баруун Гойот Немегтського басейну Монголії, яка датується кампаном – маастрихтом (83,6-66,0 млн років тому). Він складається з кришки черепа, черепної коробки та кількох елементів черепа. Мар’янська зіслалася на три додаткові екземпляри: ZPAL MgDI/43 — великий посткраніальний скелет, що складається з 3 окремих хвостових хребців, 12 хвостових хребців, що формують «ручку» булави, та щиток; ZPAL MgDI/49 – права плечова кістка; і PIN 3142/251 – скелет з черепом, який поки що не описаний. Tarchia, разом із спорідненим таксоном Saichania, є наймолодшими анкілозаврідами Азії.

В 1977 році Тетяна Туманова назвала другий вид роду, Tarchia gigantea, перейменувавши Dyoplosaurus giganteus Maleev, 1956, голотипом якого є зразок PIN 551/29 [5]. У 1987 році Туманова зробила висновок, що обидва види ідентичні. Це зробило Tarchia gigantea старшим синонімом Tarchia kielanae. Наукове співтовариство погодилося з висновком дослідниці, і біномен Tarchia gigantea став валідною назвою об’єднаного виду, замінивши біномен Tarchia kielanae.

Оцінки розмірів тархії значною мірою засновані на розмірах Dyoplosaurus giganteus, який є одним із найбільш вивчених анкілозаврів. Довжина тіла тархії оцінювалася в 8 метрів, що зробило б цю тварину найдовшою з відомих азіатських анкілозаврів. Примітно, що череп, який виступає як голотип, і має довжину 40 см і ширину 45 см, належав значно меншій особині. Голотипи Tarchia kielanae та Minotaurasaurus також вказують на середній розмір серед анкілозавридів. У 2010 році Грегорі С. Пол оцінив довжину тварини в 4,5 метра та масу в 1,5 тонни.

Якщо оцінювати її довжину в вісім метрів, то Tarchia є одним з найбільших відомих в даний час анкілозаврів, суперничаючи навіть з більш відомим Ankylosaurus. Фактично, враховуючи, що Ankylosaurus досі відомий лише з часткових останків, Tarchia може насправді виявитися найбільшим анкілозавридом. Tarchia була названа разом з іншим, трохи меншим, анкілозавридом, названим Saichania, і хоча вони дуже схожі, але існує ряд відмінностей між ними, особливо в пропорціях черепа. Незважаючи на ці відмінності, як Tarchia так і у Saichania мали кістяні виступи на вершині черепа. Північноамериканський анкілозаврид Nodocephalosaurus також має ці виступи, що дозволяє припустити можливі родинні стосунки з Tarchia та Saichania.

У Tarchia був широкий рот, що закінчується дзьобом, який дозволяв перетирати велику кількість рослинності. Ці рослини, ймовірно, були досить жорсткими, враховуючи, що Tarchia жили в посушливому кліматі поблизу пустелі, і потребували хорошого пережовування. Доказом цього є прикусний знос зубів, він означає, що зуби верхньої та нижньої щелеп регулярно контактували. Як і інші анкілозаври Tarchia мала зуби, що добре підходять для подрібнення рослин, і при кожному русі щелепи вгору і вниз, їжа в роті нарізалася на все дрібніші шматочки. Це не тільки допомагало проковтнути їжу, але й підвищувало ефективність травлення, оскільки подрібнення їжі забезпечує велику площу поверхні, на яку впливають травні кислоти шлунка, що значно підвищує ефективність перетравлення.

Tarchia і Saurolophus.

У Tarchia також було жорстке піднебіння та мережа повітряних проходів у морді, які допомагали зволожувати сухе повітря її екосистеми до того, як воно досягне легень. Це значно зменшувало кількість води, що втрачається під час дихання, життєво важлива адаптація, враховуючи клімат, у якому проживала Tarchia. Крім того, присутність твердого піднебіння (невідоме у більшості динозаврів, але, мабуть, звичайне явище в анкілозаврид) означало, що Tarchia все ще могла дихати, доки жувала їжу.

Як і у всіх анкілозаврид, у Tarchia було широке, присадкувате тіло на сильних коротких ногах. Тіло було захищене кістяними щитками, які називаються остеодермами. Можливо, хвіст тварини закінчувався кістяною булавою для захисту від хижаків.

Породи, в яких знайдені викопні рештки Tarchia, ймовірно, являють собою еолові дюни та міждюнні середовища з невеликими уривчастими озерами та сезонними струмками. Таким чином, Tarchia була пустельною твариною. Також відомо, що в місцевості були лісові масиви, де переважали хвойні дерева, такі як Araucariaceae. Головним хижаком екосистеми був Tarbosaurus.

Скам’янілості
Зліпок екземпляра PIN 3142/250, голотип T. teresae.
Зліпок хвостової булави віднесеної до T. gigantea.
Джерела
  1. https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Tarchia-797894714
  2. https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Tarchia-860609554
  3. https://www.deviantart.com/fotostomias/art/ankylosaur-Tarchia-154434791
  4. https://www.deviantart.com/cisiopurple/art/Tarchia-641035302
  5. https://www.deviantart.com/trefrex/art/Walking-with-Dinosaurs-Tarchia-696748934
  6. https://www.deviantart.com/zakafreakarama/art/Tarchia-gigantea-63685131
  7. https://www.deviantart.com/tuomaskoivurinne/art/Tarchia-gigantea-131908026
  8. https://twitter.com/JoschuaKnuppe/status/993129891733352449
  9. http://www.prehistoric-wildlife.com/species/t/tarchia.html
  10. https://www.deviantart.com/atrox1/art/Tarchia-Vs-Saurolophus-373745030
  11. https://www.deviantart.com/alnus/art/Tarchia-143724848
  12. https://ru.wikipedia.org/wiki/Тархия_(динозавр)
  13. https://en.wikipedia.org/wiki/Tarchia
  14. https://yourblog.in.ua/tarchia.html
Поширити

Залишити коментар