Повернемо вимерлих тварин до життя
Kranosaura – вимерлий рід архозавроподібних плазунів із пізньотріасової формації Upper Maleri в Індії. Він містить єдиний вид, K. kuttyi, описаний у 2021 році Стерлінгом Несбіттом (Sterling Nesbitt) з колегами. Він мав надзвичайно куполоподібну голову, що нагадує пізніших пахіцефалозаврових динозаврів. Це можна вважати прикладом конвергентної еволюції, так само, як і Triopticus. Kranosaura є сестринським таксоном для Triopticus, з яким він утворює нову кладу Protopyknosia.
Vallesaurus – вимерлий рід пізньотріасових елюрозаврових (Elyurosauria) дрепанозавроморфів (Drepanosauromorpha). Він був вперше знайдений у Північній Італії в 1975 році і це один з найпримітивніших дрепанозаврів. V. cenensis – типовий вид, який вперше згадується у 1991 році, але офіційно описаний лише у 2006 році. Другий вид, V. zorzinensis, був названий у 2010 році.
Burkesuchus (що означає “крокодил Коулмана Берка”) – вимерлий рід базальних мезоевкрокодилів із формації Токі (Toqui Formation) верхньоюрського віку на півдні Чилі. Наразі рід представлений одним видом B. mallingrandensis, названим та описаним у 2021 році на основі голотипу та додаткових зазначених екземплярів.
Kaiwhekea – вимерлий рід рептилій, що жив на нашій планеті в епоху пізнього крейдового періоду. Типовий вид – Kaiwhekea katiki, що відомий з Нової Зеландії.
Gnatusuchus – вимерлий рід кайманів, представлений типовим видом Gnatusuchus pebasensis, відомий із середнього міоцену Формації Пебас в Перу. Gnatusuchus жив близько 13 мільйонів років тому у великій водно-болотній системі, яка називається мега-водно-болотними угіддями Пебас, що охоплювала понад мільйон квадратних кілометрів теперішнього басейну Амазонки (сучасний басейн на той час ще не розвивався, і замість того, щоб текти із заходу на схід в Атлантичний океан, річкові системи стікали на північ через заболочені місця та в Карибське море).
Хайнозавр (Hainosaurus) — рід вимерлих плазунів підряду ящірок підродини Tylosaurinae родини Mosasauridae, відомий з пізньої крейди (86,3-66 млн років тому). Найближчий родич північноамериканського Tylosaurus, разом з ним входить в підродину Tylosaurinae. Названий Луї Долло в 1882 році на честь річки Гайна (Ено) в Бельгії, де були знайдені залишки типового виду. Hainosaurus – один з останніх мозазавров, що дожив до самої крейда-палеогенової межі. Виділяють 3 види роду.
Seeleyosaurus – вимерлий рід невеликих плезіозаврів (довжиною близько 3,5 м). Він відомий з великого, майже повного скелета з Верхнього Ліасу (тоарський вік, приблизно 182 мільйони років тому) Вюртемберга, Німеччина. Голотип був знищений у 1945 р. під час Другої світової війни, на сьогодні існує лише зліпок. Другий зразок, 3D відбиток, зберігся до наших днів.
Microcleidus – вимерлий рід зауроптеригієвої рептилії з юрського періоду, що належить до Plesiosauroidea. Він був розміром, як середній дельфін та досягав довжини 3 метри. Викопні рештки роду знайдені у Франції, сланцях Посідонія в Німеччині та Люксембурзі, а також сланцях Алум в Англії.
Ogresuchus furatus — викопний вид примітивних крокодилоподібних плазунів родини Sebecidae, що існував в Європі у пізній крейді (67,6—66 млн років тому). Описаний у 2020 році.
Euclastes – вимерлий рід морських черепах, який пережив масове вимирання на межі крейдово-палеогенового періодів. Вперше рід був названий Едвардом Дрінкером Коупом (Edward Drinker Cope) в 1867 році, і містить три види. E. hutchisoni, був названий в 2003 році, але з тих пір був перенесений до роду Pacifichelys, тоді як E. coahuilaensis, названий у 2009 році, був переописаний як Mexichelys coahuilaensis у 2010 році. Скам’янілості Euclastes були знайдені в Африці та Північній і Південній Америках та датуються крейдою-еоценом.