Повернемо вимерлих тварин до життя
Nimiokoala — вимерлий сумчастий ссавець, близький до сучасної коали, що мешкав на північному заході Квінсленду на початку та в середині міоцену (23-16 мільйонів років тому). Єдиний та типовий вид — Nimiokoala greystanesi. Поряд з видами спорідненого роду Litokoala, Nimiokoala є найменшим представником родини Phascolarctidae.
Nimbacinus — рід вимерлих сумчастих ссавців родини Тилацинових (Thylacinidae). Родова назва поєднує «Nimba» — слово корінного австралійського народу Ван’ї з областей Ріверслі, що перекладається «малий», та грецьке kynos — «пес». Рід вміщує два вимерлих види: Nimbacinus dicksoni і Nimbacinus richi, щоправда відокремлений статус другого з них ще обговорюється.
Ambulator — вимерлий рід сумчастих ссавців з родини дипротодонтів (Diprotodontidae). До нього відносять один вид, A. keanei, рештки якого були знайдені в пліоценовій формації Тірарі в Південній Австралії. A. keanei раніше включався до роду Zygomaturus, але у 2023 році був перенесений до нового роду Ambulator. Особливості будови його кінцівок дозволяють припустити, що Ambulator був краще пристосованим до чотириногого ходіння, ніж більш ранні дипротодонти.
Chunia — примітивний ектоподонтид. Це була особлива група кайнозойських австралійських кускусових, які, можливо, були спеціалізованими насіннєїдами. Ектоподонтиди, яких спочатку вважали однопрохідними, мали коротку морду, великі, спрямовані вперед очі і найбільш незвичайні та складні зуби серед усіх сумчастих. Chunia, найпримітивніший з ектоподонтидів, мав корінні зуби, які були простішими, ніж у інших ектоподонтидів, і дуже схожими на зуби фалангероїдних кускусових.
Whollydooleya — викопний рід сумчатих, знайдений неподалік від Ріверслі (Австралійський заповідник викопних ссавців), ранній приклад адаптації до гіперхижацтва. Датування знахідки, хоча й непевне, пов’язане з матеріалом, віднесеним до роду Ekaltadeta, що дозволяє віднести її до середини або кінця міоцену. Типовий вид — Whollydooleya tomnpatrichorum.
Patagonia — вимерлий рід неплацентарних ссавців з міоцену Аргентини. Традиційно вважається метатерієвим incertae sedis, один з аналізів припускав, що це гондванатерій, однак це було відкинуто іншими авторами.
Ramsayia — рід гігантських вомбатів, вагою близько 100 кг. Ramsayia мала довжину близько 2,3м та вимерла в пізньому плейстоцені.
Hulitherium – вимерлий сумчастий ссавець родини Diprotodontidae з ряду дипротодонтів (Diprotodontia). Рід включає один вид – Hulitherium tomasetti. У плейстоцені мешкав на Новій Гвінеї.
Thylophorops – вимерлий рід дідельфінових опосумів з пліоцену Південної Америки. На відміну від своїх близьких дідельфінових родичів (сучасні опосуми Philander і Didelphis), Thylophorops демонструє спеціалізацію на хижацтві (як сучасний Lutreolina). Один з видів, T. lorenzinii, є найбільшим відомим опосумом усіх часів, що може свідчити про його макрохижацьку роль.
Sthenurus — вимерлий рід кенгуру. При довжині близько 3 м, деякі види були вдвічі більшими за сучасні види. Sthenurus був спорідненим з більш відомим Procoptodon. Вважається, що підродина Sthenurinae відокремилася від спорідненого таксону Macropodinae (кенгуру і валлабі) в середині міоцену, а потім її популяція зростала протягом пліоцену.