Повернемо вимерлих тварин до життя
Miocochilius — вимерлий рід дрібних ссавців-нотоунгулятів, що походив з Південної Америки та жив в епоху середнього міоцену. Рід містить два описаних види: типовий вид M. anomopodus, описаний у 1953 році Рубеном Артуром Стіртоном (Ruben Arthur Stirton), і M. federicoi, описаний і включений до роду Даріном Крофтом (Darin A. Croft).
Xenorophus — рід примітивних одонтоцетів з пізньоолігоценових (хаттський вік) морських відкладів у Південній Кароліні, що належить до родини Xenorophidae.
Hoplophoneus — вимерлий рід родини Nimravidae, ендемічний для Північної Америки в епоху пізнього еоцену — раннього олігоцену (35-29 млн. років тому), що існував приблизно 6 мільйонів років.
Stegoloxodon — вимерлий рід карликових слонів, відомий з раннього плейстоцену Індонезії. Він містить два види: S. indonesicus з Яви та S. celebensis з Сулавесі. Його спорідненість з іншими слонами не визначена.
Ekgmowechashala — вимерлий рід приматів, що належав до ряду приматів (Adapiformes). Родова назва з мови сіу перекладається як “маленька людина-кішка”.
Khoratpithecus — вимерлий рід людиноподібних мавп, що мешкав в Азії приблизно 9-7 мільйонів років тому в пізньому міоцені. Єдиною відомою знахідкою цього роду є неповна нижня щелепа, знайдена на північному сході Таїланду. Khoratpithecus вважається викопним родичем сучасних орангутангів, тому його відносять до підродини Ponginae.
Protoceras — вимерлий рід парнокопитних (Artiodactyla) з родини Protoceratidae, ендемічний для Північної Америки. Він жив від олігоцену до раннього міоцену (33,3-16,0 млн років тому), проіснувавши приблизно 17 млн років.
Plohophorus — вимерлий рід гліптодонтових, який жив з пізнього міоцену до раннього плейстоцену. Його скам’янілі рештки були знайдені в Південній Америці.
Pachypanthera — рід вимерлих кішок з триби Pantherinae відомий з міоцену Тайланду. Типовий вид — Pachypanthera piriyai. Представники роду, схоже, були спеціалістами з дурофагії, адаптованими до розгризання кісток.
Mikrotia — вимерлий гігантський гризун з родини мишоподібних (Muridae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11,63 – 5 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Італії (Гаргано). Типовим видом є M. magna, хоча відомі також два інших види (M. maiuscula і M. parka).