
Protoceras — вимерлий рід парнокопитних (Artiodactyla) з родини Protoceratidae, ендемічний для Північної Америки. Він жив від олігоцену до раннього міоцену (33,3-16,0 млн років тому), проіснувавши приблизно 17 млн років.
Повернемо вимерлих тварин до життя
Protoceras — вимерлий рід парнокопитних (Artiodactyla) з родини Protoceratidae, ендемічний для Північної Америки. Він жив від олігоцену до раннього міоцену (33,3-16,0 млн років тому), проіснувавши приблизно 17 млн років.
Plohophorus — вимерлий рід гліптодонтових, який жив з пізнього міоцену до раннього плейстоцену. Його скам’янілі рештки були знайдені в Південній Америці.
Pachypanthera — рід вимерлих кішок з триби Pantherinae відомий з міоцену Тайланду. Типовий вид — Pachypanthera piriyai. Представники роду, схоже, були спеціалістами з дурофагії, адаптованими до розгризання кісток.
Mikrotia — вимерлий гігантський гризун з родини мишоподібних (Muridae). Він жив у верхньому міоцені (близько 11,63 – 5 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Італії (Гаргано). Типовим видом є M. magna, хоча відомі також два інших види (M. maiuscula і M. parka).
Zacatzontli — невеликий наземний лінивець, що мешкав у Мексиці протягом пліоцену. Він був знайдений у сучасній місцевості Ла-Асьєнда, Теколотлан у штаті Халіско, Мексика, і описаний у 2017 році. Типовий вид — Z. tecolotlanensis.
Nimiokoala — вимерлий сумчастий ссавець, близький до сучасної коали, що мешкав на північному заході Квінсленду на початку та в середині міоцену (23-16 мільйонів років тому). Єдиний та типовий вид — Nimiokoala greystanesi. Поряд з видами спорідненого роду Litokoala, Nimiokoala є найменшим представником родини Phascolarctidae.
Numidotherium — вимерлий рід ранніх хоботних, відкритий у 1984 році, що жив у середньому еоцені Північної Африки, близько 46 мільйонів років тому. Його зріст у плечах становив близько 90-100 см, а вага — близько 250-300 кг.
Xenosmilus — вимерлий рід з клади Machairodontinae, або шаблезубих кішок. Типовий вид — Xenosmilus hodsonae.
Nimbacinus — рід вимерлих сумчастих ссавців родини Тилацинових (Thylacinidae). Родова назва поєднує «Nimba» — слово корінного австралійського народу Ван’ї з областей Ріверслі, що перекладається «малий», та грецьке kynos — «пес». Рід вміщує два вимерлих види: Nimbacinus dicksoni і Nimbacinus richi, щоправда відокремлений статус другого з них ще обговорюється.