Повернемо вимерлих тварин до життя
Protathlitis — рід спінозавридів з ранньокрейдової (барем) формації Аркільяс-де-Морелла в Кастельйоні, Іспанія. Типовий і єдиний вид — Protathlitis cinctorrensis, відомий за частковим скелетом. Це був базальний представник підродини Baryonychinae. Його знахідка, а також знахідка спінозавра Vallibonavenatrix свідчить про те, що на Піренейському півострові протягом ранньої крейди існувало різноманіття спінозавридів.
Borogovia — рід динозаврів-тероподів, який жив у пізній крейдяний період на території нинішньої Монголії. Скам’янілості виявлено у Формації Немегет на півдні Монголії. Це була невелика двонога істота легкої статури. Довжина тіла оцінюється в 2 метри, а вага в 20 кг.
Sinocalliopteryx — рід хижих компсогнатидних динозаврів-тероподів з нижньокрейдової формації Ісянь в Китаї (Jianshangou Beds, що датуються віком 124,6 млн. р.). Хоча Sinocalliopteryx схожий на спорідненого Huaxiagnathus, проте він був більшим. Типовий зразок, довжиною 2,37 метра, у 2007 році був найбільшим з відомих зразків компсогнатид. У 2012 році повідомлялося про ще більший зразок.
Yamanasaurus — вимерлий рід сальтазаврових титанозаврів з формації Ріо-Плейас в Еквадорі, що датується маастрихтською епохою крейдового періоду (приблизно 66,9 мільйона років тому). Типовий і єдиний вид — Yamanasaurus lojaensis. Це перший непташиний динозавр, описаний з Еквадору.
Yatenavis — вимерлий рід енанціорнісових птахів з пізньокрейдової формації Чоррілло провінції Санта-Крус, Аргентина. Рід містить єдиний вид, Y. ieujensis, відомий за фрагментом плечової кістки.
Bicentenaria — рід хижих целурозаврових тероподів, що мешкали на початку пізньої крейди (близько 90 мільйонів років тому) на території сучасної Аргентини. Типовий вид — Bicentenaria argentina. За приблизними оцінками, довжина тварини сягала 2,5-3 метри. Вперше ця назва з’явилася в новинних статтях у червні 2012 року, а стаття з її описом була офіційно опублікована в серпні 2012 року.
Goyocephale — вимерлий рід птахотазових динозаврів-пахіцефалозаврів, що мешкав у Монголії в пізній крейді близько 76 мільйонів років тому. Вперше був описаний у 1982 році Альтангерелом Перле (Altangerel Perle), Терезою Мар’янською (Teresa Maryanska) та Гальшкою Осмольською (Halszka Osmolska) за розчленованим скелетом з більшою частиною черепа, частиною передньої та задньої кінцівок, частиною тазового поясу та деякими хребцями.
Platytholus — вимерлий рід пахіцефалозаврових динозаврів з пізньокрейдової (маастрихтської) формації Хелл-Крік у США. Рід містить єдиний вид, P. clemensi, відомий за частковим черепом.
Saltriovenator — рід цератозаврів, що мешкав під час синемурійського етапу ранньої юри на території сучасної Італії. Типовий і єдиний вид — Saltriovenator zanellai. В минулому вид був відомий під неофіційною назвою “saltriosaur“. Хоча повний скелет і не був знайдений, вважається, що Saltriovenator був великим двоногим хижаком, схожим на Ceratosaurus.
Phuwiangosaurus — рід динозаврів-титанозаврів (Titanosauriformes) з ранньокрейдової формації Сао Кхуа в Таїланді. Типовий вид, P. sirindhornae, назвали і описали Валері Мартін (Valérie Martin), Ерік Буффето (Eric Buffetaut) і Варавудх Сутеторн (Varavudh Suteethorn) у прес-релізі в 1993 році і офіційно названий у 1994 р.