Повернемо вимерлих тварин до життя
Oraristrix – викопний рід сов, який жив наприкінці плейстоцену в Північній Америці. Скам’янілі рештки виду знайдені у смоляних ямах формації Ранчо Ла Бреа у місті Карпінтерія у штаті Каліфорнія, США. Пропорції крил та ніг вказують на наземний спосіб життя. Типовий вид – Oraristrix brea.
Nochelaspis — вимерлий рід безщелепних риб з класу Galeaspida відомий з нижнього девону Китаю. Nochelaspis maeandrine вперше був описаний у 1992 році по майже повному головному щиту, знайденому у 1987 році у формації Сішаньцунь поблизу міста Куцзін, провінція Юньнань, південно-західний Китай.
Carbonemys cofrinii (вугільна черепаха) — єдиний вид черепах вимерлого роду Carbonemys родини Щитоногі черепахи (Podocnemididae). Знайдена в 2006 році палеонтологами з Університету Північної Кароліни (США) на території Колумбії (Південна Америка). Свою назву отримала з огляду на те, що її рештки були знайдені у вугільній шахті поблизу містечка Керрехон. Мешкала 60 млн років тому (палеоцен).
Birgeria — викопний рід риб ряду Палеоніскоподібні (Palaeonisciformes), що існував у тріасовому періоді. Скам’янілі рештки представників роду знайдені в Європі, Гренландії, Китаї та США. Найдавніші скам’янілості походять із інських відкладень формації Ворді-Крік у Східній Гренландії.
Magallanodon baikashkenke — викопний вид примітивних ссавців з клади гондванатеріїв (Gondwanatheria). Існував наприкінці крейди (72-68 млн років тому). Це перший мезозойський ссавець, відомий з Чилі.
Сілезавр (Silesaurus) — рід архозаврів, що мешкав у пізньому тріасі на території сучасної Європи. Відкриття скам’янілостей щонайменше десятка особин дозволило відносно точно реконструювати морфологію тварини, а також вивчити мікроструктуру та фізіологію кісток. Ці аналізи свідчать про те, що він належав до групи спритних і активних тварин. Silesaurus, ймовірно, вів стадний спосіб життя. Усі відомі скам’янілості, які, безсумнівно, належать представникам цього роду, походять із Красєюва в Опольському воєводстві, Польща.
Стіксозавр (лат. Styxosaurus) — рід вимерлих рептилій із родини Elasmosauridae клади зауроптеригій (Sauropterygia), що жив із сантонського до кампанського віків (так звана «сенонська субепоха») крейдяного періоду (84,9—70,6 млн років тому).
Phiomia — вимерлий рід хоботних, що жили в північній Африці в пізньому еоцені і ранньому олігоцені, близько 36-35 млн років тому. Слово Phiomia утворене від назви “Фаюм” (місто, а також оазис у Єгипті). Ця тварина жила, як і її предок Moeritherium, на берегах озер та річок і живилися водними рослинами. Маючи приблизно 1,40 метра висоти в плечах, він був трохи більшим за Moeritherium і мав відносно довгі ноги. Можливо, у тварини вже був добре розвинений хобот, про що можна судити за великим носовим отвором і зменшеною носовою кісткою.
Lagomeryx – рід доісторичних копитних, які мешкали в Євразії від нижнього до середнього міоцену. Скам’янілі рештки були знайдені в Європі та Азії.
Talpanas lippa — вимерлий вид качок. Вперше він був описаний Ендрю Н. Іванюком (Andrew N. Iwaniuk), Сторрсом Л. Олсоном (Storrs L. Olson) та Хелен Ф. Джеймс (Helen F. James) у журналі Zootaxa у листопаді 2009 року. Це єдиний відомий представник роду Talpanas. Птах був ендеміком гавайського острова Кауаї, де викопні рештки були виявлені в печері Макаувахі, Маха’улепу. Вік кісток становить приблизно 6000 років (близько 4050 року до нашої ери).