Повернемо вимерлих тварин до життя
Protochimaera – рід химероподібних риб відомий з раннього карбону (візейський і серпухівський віки; 338-332 млн. років тому) Центральної Росії та описаний в 2021 році. Рід включає один вид – Protochimaera mirabilis (Протохімера дивовижна). Це найдавніша у світі знахідка для ряду химерних риб (Chimaeriformes), що збільшує історію групи на 15 мільйонів років.
Cervifurca — вимерлий рід риб з ряду Iniopterygiformes, описаний в 1997 році та відомий з сланців Екселло (формація Карбондейл, верхній карбон) з кар’єру Бетел, південна частина округу Пайк, штат Індіана, США. Родова назва означає “оленяча вилка”.
Ferromirum oukherbouchi — вимерлий вид хрящових риб з ряду Symmoriiformes, які жили в Марокко в пізньому девонському періоді, близько 365 мільйонів років тому. Symmoriiformes (лат.) – ряд вимерлих хрящових риб, схожих на акул. З’явилися в девоні та вимерли в міоцені (382,7-15,97 млн. років тому). Характерною особливістю самців частини родів є дорсальний шип, про призначення якого немає єдиної думки в співтоваристві вчених. Викопні рештки представників ряду були виявлені в США, Росії (Башкортостан), Європі, Азії, Центральній та Південній Америці.
Heliobatis — вимерлий рід скатів родини Dasyatidae з ряду Орлякоподібні (Myliobatiformes). На даний час рід містить один вид Heliobatis radians. Рід відомий в основному з раннього еоцену з відкладень Fossil Lake. Fossil Lake є частиною формації Грін-Рівер на південному заході Вайомінга. Heliobatis є одним із двох відомих скатів, які були знайдені в формації Грін-Рівер. Інший вид, Aserotrygon maloneyi, був визнаний і описаний лише в 2004 році.
Squatinactis — вимерлий рід хрящових риб підкласу Пластинозяброві (Elasmobranchii). Класифікація цього роду досить проблематична. Наразі рід відносять до монотипового ряду Squatinactiformes з монотиповою родиною Squatinactidae.
Squaloraja polyspondyla – вимерлий вид химероподібних риб, відомий з нижньої юри Європи. Викопні знахідки S. polyspondyla виявлені в морських шарах нижнього юрського періоду Лайм Регіс, Англія, та Остено, Італія.
Aquilolamna – вимерлий рід акулоподібного пластинозябрового (Elasmobranchii) з пізньокрейдової (туронського віку) формації Агуа Нуева в Мексиці. В даний час відомо, що рід містить лише один вид, A. milarcae, також відомий як акула-орел. Aquilolamna класифікується у власну родину Aquilolamnidae, яку попередньо віднесено до ламноподібних.
Saivodus – це рід великих вимерлих акул-ктенакантів, який був одним із головних хижаків раннього карбонового періоду (Міссісіпій, 335-340 мільйонів років тому). Відомі також знахідки Saivodus і з пермського періоду. Ктенаканти – далекі родичі сучасних акул, котрі протягом пізнього міссісіпію досягли своєї найбільшої диверсифікації у всьому світі. Для цих акул характерними є два спинних плавці, з великими шипами. Власне, за плавниковим шипом групу і було описано, більшість представників також відомі по плавникових шипах.