Повернемо вимерлих тварин до життя
Aves
Psilopterus – рід вимерлих птахів родини фороракоси (Phorusrhacidae) відомий від середнього олігоцену до пізнього плейстоцену Аргентини і Уругваю. У порівнянні з іншими фороракосами, члени роду були відносно стрункими і мініатюрними, і включають найдрібніші відомі види родини: P. bachmanni була 70-80 см в висоту і важила близько 5 кг, в той час як найбільші представники роду досягали ваги тільки близько 7 кілограмів.
Archaehierax sylvestris — вид яструбових (Accipitridae), викопні пізньо-олігоценові рештки яких знайдено на півдні Австралії в формації Намба (вік ~26–24 млн. років). Родова назва утворена від дав.-гр. ἀρχαῖος — «стародавній» і ἱεραξ — «яструб»; видова назва від лат. sylvestris — «лісовий».
Кайруку (Kairuku) — викопний рід птахів ряду пінгвінових (Spheniscidae), знайдений в Новій Зеландії (Kokoamu Greensand). Родова назва походить від маорійського слова «кайруку», яке позначає «пірнальник, що повертається за їжею». Інша назва «велетенський новозеландський пінгвін». Відомо, як мінімум, 3 види. Мешкали 27-25 млн років тому (олігоцен).
Kelenken — рід вимерлих гігантських нелітаючих хижих птахів родини фороракосові (Phorusrhacidae). Жили в середньому міоцені близько 15 млн років тому. Келенкени мешкали на території сучасної Патагонії (Аргентина) разом з аргентавісами (Argentavis). Потім він переселився в Північну Америку, де конкурував з вовками і шаблезубими кішками.
Palaeoglaux — рід вимерлих сов, єдиний в родині Palaeoglaucidae. Жив в еоцені в Європі. Скам’янілі рештки виду знайдені в Мессельському кар’єрі в Німеччині і фосфоритах Керсі у Франції.
Пресбіорніси (лат. Presbyornis) – рід вимерлих птахів із ряду гусеподібних (Anseriformes). Включає 4 види з палеоцену – еоцену (66,0-33,9 млн років тому), що жили на території сучасних США і Монголії.
Lithornis (з грец. кам’яний птах) — рід викопних безкілевих птахів вимерлої родини Lithornithidae ряду Lithornithiformes. Рід існував у ранньому палеоцені та еоцені. Скам’янілості представників роду знаходять у США та Великій Британії.
Garganornis — вимерлий рід величезних качкових гусеподібних з пізнього міоцену в Гаргано, Італія. Рід містить один вид, G. Ballmanni, названий Мейжером у 2014 році. Його величезні розміри, як вважають, були пристосуванням до життя на відкритих територіях, де немає наземних хижаків, і як стримуючий фактор для місцевих літаючих хижаків, таких як орел Garganoaetus і гігантська сова-сипуха Tyto gigantea.
Тераторніс (Teratornis) — викопний рід яструбоподібних птахів родини Teratornithidae, що існував в Північній Америці впродовж плейстоцену. Численні викопні рештки птаха знайдено в американських штатах Каліфорнія, Невада, Аризона, Орегон, Юта і Флорида, хоча більшість із них – із каліфорнійських смоляних ям La Brea. Всі залишки, за винятком одного часткового скелета з Leisey Shell Pit поблизу гавані Шарлотта, штат Флорида (що датується раннім плейстоценом та може представляти інший вид або підвид) походять з пізнього плейстоцену, причому наймолодші рештки датуються межею плейстоцен-голоцен.
Brontornis — вимерлий рід або гусеподібних (Anseriformes), або фороракосових (Phorusrhacidae), що населяли Аргентину в період раннього та середнього міоцену. Це найважчий американський птах, найважчий представник родини Phorusrhacidae та один з найбільших птахів, що коли-небудь існували.