Spatulidentatus — вимерлий рід базальних зауроптеригій, відомий із середньотріасової (анізій) формації Гуанлін у Китаї. Рід містить єдиний вид — Spatulidentatus breviceps, відомий за єдиним збереженим скелетом у членованому стані, що включає череп.
Маючи довжину тіла 2,7 м, Spatulidentatus є зауроптеригієм середнього розміру. Він характеризується короткою мордою, пропорційно невеликим черепом, щелепами з ложкоподібними зубами, високими невральними відростками на хребцях спини та хвоста, а також розширеним кінцем плечової кістки.
Скам’янілість Spatulidentatus була виявлена у відслоненнях формації Гуанлін (верхній ярус) поблизу кордону між провінціями Юньнань і Гуйчжоу на південному заході Китаю. Зразок зберігається в Геологічному музеї Гуйчжоу (GMG), де він зареєстрований під номером GMG10. Він складається з майже повного, значною мірою збереженого скелета, що включає череп. Відсутні лише деякі фаланги кистей, стоп та плюсневі кістки. Зразок виставлений на плиті в бічному та вентролатеральному ракурсах.
У 2026 році Мей Ян (Mei Yang) з колегами на основі цих скам’янілостей описали Spatulidentatus breviceps як новий рід і вид ранніх зауроптеригій. Вони визначили GMG10 як голотипний екземпляр. Родова назва Spatulidentatus поєднує латинські слова spatula, що означає широкий, плоский інструмент або форму, схожу на ложку, та dentatus, що означає «зубастий». Видова назва breviceps поєднує латинські корені brevi-, що означає «короткий», та -ceps, що означає «голова». Вона вказує на пропорційно невелику голову цього виду.
Голотип S. breviceps — морська рептилія середнього розміру, довжиною 2,69 метра. Голова пропорційно досить мала, її довжина становить 13,3 см. Це складає приблизно 5 % від загальної довжини тіла. Передня частина морди зазнала певних тафономічних деформацій, але, ймовірно, за життя вона була відносно короткою. Череп тафономічно стиснутий таким чином, що в основному видно ліву бічну поверхню черепа та нижню щелепу, а також внутрішню частину правої нижньої щелепи та частину піднебіння. Зовнішні ніздрі мають круглу форму, а очні ямки — овальну. Під’язикові кістки тонкі.
У передщелепній кістці збереглося п’ять зубів, тоді як у верхньощелепній кістці — щонайменше дванадцять. У правій нижньощелепній кістці збереглося сім зубів, а також три порожні альвеоли (місця для зубів). Усі ці крайові зуби мають унікальну лопаткоподібну (або «ложкоподібну») морфологію, при якій шийка зуба звужена, а коронка розширена. Коронки сплощені, вигнуті у лінгвальному напрямку (у бік язика). Зуби мають субтекодонтну імплантацію.
Шия довша за череп і складається щонайменше з 12 хребців. Через особливості збереження скам’янілості більшість спинних хребців приховані, і видно лише п’ять. Судячи з кількості ребер, їх було щонайменше 25. Ребра добре розвинені. Хвіст довгий, складається щонайменше з 58 хребців і становить близько 42 % від загальної довжини тварини. Нейральні відростки спинних і хвостових хребців помітно подовжені. Більшість елементів грудного та тазового поясів збереглися й видні з нижньої сторони. Лопатка має міцну будову з дуже вираженим розширенням у дорсальному напрямку. Коракоїд має майже овальну форму. Передні кінцівки довші та міцніші за задні. Плечова кістка має виразне дистальне розширення з добре розвиненим мищелком.
Вчені не проводили філогенетичного аналізу для вивчення родинних зв’язків Spatulidentatus, але вони відзначили деякі анатомічні особливості, які підтверджують його віднесення до базальних представників Sauropterygia. Коротка морда, трикутна верхня щелепа та міцна нижня щелепа Spatulidentatus схожі на деяких базальних європейських зауроптеригій середнього тріасу, зокрема Paraplacodus (плакодонт) та Eusaurosphargis. Поперечні відростки на спинних хребцях подовжені, як у плакодонтів, зауроспаргідів та Atopodentatus, хоча таксономічне положення та спорідненість цих таксонів залишаються неясними.
Spatulidenatus відомий із формації Гуанлін, що датується анізійським віком середнього тріасу. Ця формація утворилася в прибережному морському середовищі океану Тетис. У цій формації було виявлено різноманітне фауністичне угруповання, представлене добре збереженими скам’янілостями, зокрема різних морських безхребетних (особливо ракоподібних і молюсків), численних риб (у тому числі представників понад дев’яти родин променеперих та деяких рідкісних целакантів) та багатьох морських рептилій. Незважаючи на їхню відносну рідкість порівняно з безхребетними та рибами, морські рептилії залишаються важливою та різноманітною складовою цієї екосистеми, причому деякі з них є верхівковими хижаками. Серед морських рептилій цієї формації — іхтіозаври, псевдозухії, кілька танізаврів та особливо різноманітний комплекс зауроптеригій (та споріднених таксонів). До них належать представники Nothosauria, Pachypleurosauria, Placodontia та Saurosphargidae, а також аномальний Atopodentatus, який, можливо, не належить до жодної з цих клад.
Скам’янілості
