Slavoia — рід ящірок, що жили на території сучасної Монголії та Казахстану в пізній крейді, приблизно 85-70 мільйонів років тому. Типовий та єдиний відомий вид — Slavoia darevskii.
Приблизно 12 см завдовжки, Slavoia мала компактний череп, маленькі очі, коротку шию, лопатоподібні лапи, витягнуте тіло і трохи редуковані задні кінцівки. Всі ці ознаки вказують на те, що це була тварина, яка рила нори, копала тунелі і харчувалася підземними безхребетними.
Точні родинні взаємовідносини Slavoia не визначені, але недавні дослідження припускають, що це була рання представниця амфісбен. Вона представляла собою точку в еволюції групи до повної втрати ніг і розвитку їх надзвичайно довгої червоподібної форми тіла.
Родове ім’я Slavoia надано на честь брата першовідкривача тварини — Славоя (Slavoj). Видове ім’я віддає шану Даревському Іллі Сергійовичу, з яким товаришував автор дослідження.
Амфісбени (Amphisbaenia) — підряд плазунів з ряду лускатих. Інша назва «двуходки». Є 6 родин та 130 видів. Місцеві мешканці називають цю незвичайну тварину «туди-сюди» і вірять, що, якщо незвичайну тварину розрізати впоперек на дві частини, половинки незабаром зростуться. Згідно з повір’ями, амфісбену годують мурашки, тому одне з її прізвиськ — «мурашина мати». У перекладі з грецького «амфісбена» означає «рухається у двох напрямках».
Уздовж всього тіла спереду назад тягнуться виразні хвилі, утворені швидкими рухами кілець, що послідовно зближуються й розходяться. Створюється враження, що тіло тварини то подовжується, то скорочується у довжину, на зразок того як це відбувається у хробака. Проте в дійсності поступальний рух амфісбени пояснюється тим, що наштовхуючись на найменші нерівності ґрунту створюють сили, які штовхають тварину у зворотному напрямку. Можливість подібного типу руху, до речі сказати, невідомого в інших хребетних тварин, пояснюється тим, що, на відміну від ящірок і змій, шкіра амфісбен вільно прилягає до тіла, утворюючи рухливу шкіряну торбу, здатну збиратися у складки по лініях тулубних кілець.
Подібним незвичайним чином тварина здатна однаково легко рухатися як вперед, так і назад, чим пояснюється і сама назва «амфісбена». Ця особливість відіграє важливу роль при русі амфісбен у прокладених ними вузьких підземних ходах, де вони позбавлені можливості розвернутися. На поверхні ґрунту амфісбени можуть пересуватися також звичайним змієподібним способом, згинаючи в сторони тіло, а деякі з них здатні хвилеподібно згинати тулуб та у вертикальній площині.
Амфісбенові – одна з найбільш похідних груп серед Squamata. Вивчення їхньої еволюції ускладнювалося через спеціалізовану безногу морфологію та відсутність визнаних ранніх скам’янілостей. Скелет Slavoia darevskii демонструє початкову адаптацію до підземного способу життя, що виражається в ранніх стадіях редукції кінцівок і подовженні тулуба, типових для сучасних двуходок. На передніх кінцівках спостерігається гіперфалангія першого пальця. Ймовірно, вони були укріплені таким чином для підтримки голови під час риття нір.
Така анатомія найдавніших амфісбен свідчить про те, що передні кінцівки неодноразово у них втрачалися, щоб зберегтися лише у Bipedidae. Редукція задніх кінцівок почалася рано (до поділу на сучасні родини), але, можливо, завершилася незалежно. Незважаючи на ці зміни, S. darevskii все ще мав плезіоморфні 26 пресакральних хребців, але шийний відділ був коротшим, про що свідчить морфологія та положення ребер.
Скам’янілості
Джерела
- http://www.palaeontologia.pan.pl/Archive/1984_46_143-155_26-28.pdf
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Даревський_Ілля_Сергійович
- https://uk.wikipedia.org/wiki/Амфісбени
- https://www.mindat.org/taxon-4968291.html
- https://commons.wikimedia.org/wiki/File:Slavoia_darevskii.jpg
- https://www.app.pan.pl/article/item/app002942016.html
- https://www.phenome10k.org/publications/ecomorphological-diversification-in-squamates-from-conserved-pattern-of-cranial-integration
- https://alphynix.tumblr.com/post/692678925078364161/slavoia-darevskii-was-a-lizard-that-lived-in-what