Skania — мареломорф з кембрію 🦤 Вимерлий світ

Skania — викопний кембрійський рід членистоногих. Типовий вид, S. fragillis, відомий зі сланців Берджес у Британській Колумбії, Канада. Другий можливий вид “S.” sundbergi відомий з формації Кайлі в Китаї, але його розміщення в межах роду сумнівне.

Родова назва Skania утворена від назви льодовика Скана (Skana) в районі гори Робсон (Канадські Скелясті гори, Британська Колумбія).

Зразки S. fragillis мають довжину від 7,5 до 13,5 міліметрів. Серцевидний спинний щит/панцир покривав все тіло, його середня лінія має піднятий кіль. Щит загинається спереду, задній край його передньої частини має пару бічних шипів. Пара шипів також розташовувалась в задній частині дорсального щитка. На нижньому боці голови присутня гіпостома.

Є два набори придатків. Перші п’ять пар придатків видовжені. Серед них, перша пара описується як антенули і має невеликі субквадратні сегменти/подомери. Інші придатки мають видовжені субпрямокутні сегменти. Ці придатки дещо зігнуті і виходять за межі щитка. На відміну від них, тулубні відростки коротші (не виходять за межі щитка) і менш вигнуті, а їх сегментація не збереглися. Через панцир проходила дивертикулярна (травна) мережа, а також центральний кишковий тракт.

Зразки “S. sundbergi” в середньому мають довжину 7,92 міліметра. У “S. sundbergi” сильніше виражений середній кіль. Шипи, присутні у S. fragillis, або слабше розвинені, або відсутні.

Раніше загадковий, зараз вважається, що це марреломорф, причому обидва види, незалежно від родової приналежності, належать до Acercostraca. Схожість з едіакарським організмом Parvancorina, з яким раніше пропонувалося тісно пов’язувати Skania як частину клади “Parvancorinomorpha”, є поверхневою. Вони, ймовірно, не були спорідненими.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter