Rieppelia — викопний рід лопатеперих риб сучасної родини Латимерієві (Latimeriidae), відомий з середнього тріасу Швейцарії. Типовий і єдиний вид — Rieppelia heinzfurreri.
Декілька років тому дві скам’янілості целаканта були знайдені в тріасових породах у регіоні Грізонс на сході Швейцарії. Вони виявилися представниками нового дуже дивного на вигляд виду — Foreyia maxkuhni, з дуже коротким тілом і куполоподібним черепом.
Це відкриття спонукало дослідників звернути увагу на інші скам’янілості целакантів, знайдені на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Монте-Сан-Джорджіо в Тічино (Італійська Швейцарія). Вони мають той самий вік, що і рештки з Грізонс. Ці зразки були виявлені ще в середині XX-го століття і зберігаються в Палеонтологічному музеї Цюріха. Однак, раніше їх докладно не вивчали через складність інтерпретації.
У своїй докторській дисертації Крістоф Ферранте (Christophe Ferrante), дослідник факультету природничих наук UNIGE, продемонстрував, що це новий вид целаканта, еволюційно дуже близький до виду з Грізонс. Новий вид отримав назву Rieppelia heinzfurreri. Деякі характеристики цієї риби схожі з характеристиками Foreyia, тоді як інші — навпаки. Зокрема, у одного з них маленькі передні плавці, а в іншого — величезні, у одного — маленькі оперкули, а в іншого — гігантські тощо.
Родова назва надана на честь доктора Олів’є Ріппеля (Dr Olivier Rieppel), який першим згадав про присутність цього таксону целакантів у фауні Монте-Сан-Джорджіо. Видова назва — на честь доктора Хайнца Фуррера (Dr Heinz Furrer) за його важливий внесок у геологію та палеонтологію Монте-Сан-Джорджіо та тріасу Швейцарії.
Голотип — PIMUZ T 5902, повний зразок загальною довжиною 300 мм у вигляді зліва збоку. Крім цього було згадано ще декілька паратипів. Зокрема, PIMUZ T 1638, майже повне склепіння черепа довжиною 105 мм; PIMUZ T 3376, неповний ювенільний/новонароджений екземпляр довжиною близько 100 мм з повним черепом (довжиною 50 мм); PIMUZ T 5905, повне склепіння черепа довжиною 132 мм. Весь використаний матеріал включає 39 зразків, переважно представлених розрізненими кістками.
Rieppelia — виразно короткий целакант. Довжина голови (без збільшеної опекули), тулуба і хвостового плавця становить третину від загальної довжини тіла. Це надає їй пухкенького вигляду, подібного до вигляду Foreyia. Очікувана довжина дорослої особини — біля 630 мм.
Нове дослідження показує, що Rieppelia та Foreyia (а також два інших з більш класичною морфологією) є частиною невеликої еволюційної радіації, тобто утворення декількох видів за короткий час і на невеликому просторі. Це явище спостерігається в певних групах організмів, але вперше було виявлено у целакантів.
Найбільше масове вимирання за останні 500 мільйонів років відбулося 252 мільйони років тому, коли понад 80% морських видів зникло через величезні виверження вулканів у Сибіру. Дивовижні швейцарські целаканти, які жили десь через 10 мільйонів років після цієї катастрофи, демонструють, що вони змогли скористатися особливими умовами після вимирання, щоб еволюціонувати в найунікальніші форми за всю свою історію. Пізніше ці ніші були заповнені іншими групами, в тому числі основними групами кісткових променеперих риб, які займають їх і сьогодні.