Libys

Час існування:
Місце проживання:
Вимерлий світ | Libys

Libys — рід риб родини латимерієвих (Latimeridae). Види Libys жили в юрському періоді (приблизно 180-145 млн років тому). Скам’янілості цих риб були знайдені в Німеччині, у відомих родовищах Зольнгофена, та у Швейцарії.

Libys мав надзвичайно приземкувате тіло, особливо у порівнянні з іншими целакантами того ж періоду, такими як Undina та Holophagus. Libys міг досягати 60 сантиметрів у довжину і, таким чином, був целакантом середнього розміру, з коротким і високим черепом. Грудні плавці були досить довгими, в той час як хвіст був напрочуд коротким і високим.

Рід Libys був описаний у 1842 році Георгом Графом фон Мюнстером (Georg Graf von Münster). Вид Libys polypterus був встановлений як типовий вид на основі фрагментарних решток. Назва роду походить від грецького Λίβυς — назви, що використовувалася в давнину для позначення певного виду змій. Видова назва означає “рясний”. Другий вид Libys superbus, “гордий”, був описаний на основі дуже великих екземплярів, але більшість авторів розглядають обидва види як один.

У 2023 році було описано найпершого целаканта юрського періоду (тоарський ярус) зі Швейцарії. Унікальний зразок, представлений частково збереженою особиною, має морфологічні ознаки, що дозволяють віднести його до роду Libys. Цей морський целакант раніше був відий лише в пізній юрі Німеччини.

Морфологічні ознаки досить сильно відрізняються від типового виду Libys polypterus, що дозволило виділити новий вид Libys, названий Libys callolepis. Видова назва походить від давньогрецького καλός (“красивий”, “приємний”) і λεπίς (“луска”) на позначення гарно орнаментованої луски виду, що відрізняє його від типового виду.

Голотип нового виду — NMBE 5034072 і 5034073, неповний зразок, що зберігся у правому боковому ракурсі. Більшість кісток, включаючи луску на тілі, збереглися в анатомічному положенні, відсутні лише кістки щоки та щелепи. Зразок зберігається в колекції Музею природничої історії Берна (кантон Берн, Швейцарія).

Libys callolepis — це вид Libys з посттім’яним щитком приблизно вдвічі коротшим за тім’яний щиток. Тім’яний щиток пропорційно коротший, ніж у типового виду. Зубці, що вкривають преартикулярний щиток, дуже маленькі, округлі та гладенькі. Плавникові промені тонші, ніж у типового виду та не розширені. Луска сильно орнаментована видовженими округло-яйцеподібними гребенями різних розмірів, розташованими вздовж поздовжньої осі.

Присутність Libys callolepis у нижньоюрських відкладах розширює стратиграфічний діапазон роду Libys приблизно на 34 мільйони років, але без значного збільшення його географічного поширення. Належність Libys callolepis до сучасної родини Latimeriidae знаменує собою тривалий період, аж до наших днів, існування родів целакантів з дуже широким стратиграфічним діапазоном і зменшеною морфологічною різноманітністю, за що вони отримали прізвисько “живих скам’янілостей”.

Скам’янілості
Вимерлий світ | Libys
Libys superbus у музеї Тейлерса, Гарлем.
Джерела
  1. https://www.lemagazinesuisse.ch/lunique-coelacanthe-jurassique-de-suisse-enfin-etudie/
  2. http://novataxa.blogspot.com/2023/10/libys.html
  3. https://nl.wikipedia.org/wiki/Libys
  4. https://en.wikipedia.org/wiki/Libys
Поширити