Pterogonaspis — галеаспід з Китаю 🦤 Вимерлий світ

Pterogonaspis — рід вимерлих безщелепних риб, що належали до класу галеаспідів (Galeaspida). Він жив у нижньому девоні (близько 419 – 411 мільйонів років тому), а його викопні рештки були знайдені в Китаї. Типовий вид — Pterogonaspis yuhaii.

Зовні галеаспіди схожі на гетеростраків, але на основі будови мозкового черепа їх зближують з остеостраками. Основною ознакою галеаспід є великий отвір на дорсальній поверхні головного щита, який був з’єднаний з глоткою і зябровою камерою. Отвір, ймовірно, служив для захоплення води, яка перенаправлялась у зяброву камеру для дихання.

Галеаспіди також є хребетними з найбільшою кількістю зябер, так як деякі види з ряду Polybranchiaspidiformes мали до 45 зябрових отворів. Тіло було покрито мінливими лусками, що розташовані у косі ряди. З плавців був лише хвостовий. Ротові та зяброві отвори знаходяться на вентральній стороні голови, яка є плоскою або сплюснутою — це означає, що галеаспіди вели придонний спосіб життя.

Цей галеаспід мав головогруди з видовженим і загостреним ростральним відростком та двома тонкими бічними “рогами”. Ще два внутрішні та задній роги були добре розвиненими. Довжина наголовного щитка становила близько 6 сантиметрів. Як і всі галеаспіди, Pterogonaspis мав дорсальний серединний отвір на головогрудях. У цього роду він щілиноподібний, вузький і витягнутий. Сенсорна система складалася з трьох пар бічних поперечних каналів. Орнамент налобного щитка сформований візерунком з дрібних горбків.

Pterogonaspis – типовий представник Eugaleaspididae, добре відомої групи галеаспід з класичним щілиноподібним серединним отвором. Вид Pterogonaspis yuhaii був вперше описаний в 1992 році Чжу (Zhu) на основі скам’янілостей, знайдених в районі Цзюцзін в провінції Юньнань, Китай.

У 2022 році було описано новий матеріал Pterogonaspis yuhaii з формації Xujiachong в м. Цюйцзін, провінція Юньнань, який вперше розкриває морфологію вентральної сторони головного щита. Черепна анатомія Pterogonaspis надає перші викопні докази положення стравоходу у галеаспідів. Стравохід і дорсальні аорти демонструють центральне розміщення в постбранхіальній області і не мають спільного каналу, як у остеостраків. Більше того, парні та симетрично розширені спинні аорти у галеаспід разюче нагадують аорти щелепних хребетних, ймовірно, представляючи собою плезіоморфний стан хребетних, оскільки вони також присутні у ланцетників та міксин. На відміну від цього, непарна і асиметрично розширена спинна аорта у остеостраків схожа на аорту міног, що, ймовірно, є результатом конвергентної еволюції.

Нові дані також демонструють деякі ознаки, які галеаспіди унікально поділяють з остеостраками, такі як повна ендоскелетна постбранхіальна стінка та значне бічне розширення головного щита з крайовими артеріями та венами.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter