Pampatherium 🦤 Вимерлий світ

Pampatherium — вимерлий рід неповнозубих (Xenarthra), що жив в Америці в плейстоцені. Деякі види вимерли прямо на межі плейстоцену і голоцену.

Pampatherium humboldtii і P. typum мешкали в Південній Америці (переважно в Бразилії) під час плейстоцену, а P. humboldtii зберігся до самого пізнього плейстоцену.

Pampatherium mexicanum був єдиним видом у Північній Америці та на півночі досягав аж до Сонори, Мексика. Він жив під час ранчолабрейського віку наземних ссавців Північної Америки (від 240 000 років до 11 000 років тому).

Pampatherium нагадував дуже великого броненосця. Один вид, P. humboldtii, важив до 209,5 кг. Pampatherium загалом нагадували броненосців, особливо формою черепа, довгою мордою та наявністю трьох ділянок на панцирі (рухливі перев’язки, лопатковий і тазовий щитки). Серед особливостей, які відрізняють їх від броненосців — їхні задні зуби, що є дволопатевими, а не схожими на кілочки. Їхня ендокраніальна морфологія також подібна до гліптодонтів.

Остеодерми Pampatherium мають невеликий орнамент, у них відсутня вдавлена краєва смуга, а ті, що від заднього щита, переважно прямокутні.

Pampatherium, як випливає з назви, жив у нескінченних південноамериканських рівнинах, відомих як пампа, типових для Аргентини. Він мусив захищатися від хижаків, таких як собачі, котрі полювали зграями, і шаблезубий Smilodon, іммігрант з Північної Америки.

Близький родич Pampatherium на ім’я Holmesina подорожував Америкою в зворотному напрямку, збираючись колонізувати територію сучасної Флориди.

Скам’янілості

Джерела

Поширити

Скам’янілості

Джерела

Фільтрувати

Meta Data and Taxonomies Filter